Православна Церква святкує день явлення Казанської ікони Божої Матері
21 липня Православна Церква відзначає день явлення Казанської ікони Божої Матері – образу Богородиці, історія та іконографія якого викликають подив.
Пам’ять Казанської ікони Церква святкує кілька разів на рік. 21 липня (8 липня за старим стилем) згадуються події 1579 року, коли Божа Матір явила Свій образ у Казані.
Завдяки святителю Гермогену, який у той час був священиком у Казані, нам відомі не тільки точна дата явлення ікони, а й багато обставин її набуття, а також перші чудеса.
Казань 1579 року важко було назвати руською. З моменту взяття міста Іваном Грозним пройшло всього 27 років, а з моменту заснування окремої єпархії Руської Православної Церкви в 1553 році ще менше. Місцеве населення було переважно мусульманським.
Напередодні явлення, в червні 1579 року, в Казані трапилася велика пожежа, і городяни вважали, що винні в біді іновірці, тобто християни. Як писав святитель Гермоген, для зміцнення Православної віри, яка стала піддаватися нарузі, Бог і «явив від землі» чудотворну ікону Богородиці.
Сталося це так. Десятирічній дівчинці Матроні почала являтися ікона, і Божа Матір повеліла сказати архієпископу і воєводам міста, щоб вони вийняли із землі Її образ у зазначеному місці. Матрона розповіла дорослим, але їй не повірили. Спочатку не вірила навіть мати, але після чергового явлення дівчинка голосно закричала і впала без свідомості на кілька годин. Тоді мати пішла з дочкою до влади і архієпископа, але їм знову не повірили. Скрізь натикаючись на недовіру, жінка почала копати сама, шукаючи ікону. Побачивши її, копали й інші, але нічого не знаходили. Ікону зуміла знайти тільки Матрона, прокопавши близько метра в глибину на попелищі будинку, на місці, де була піч.
З благословення архієпископа майбутній митрополит Гермоген (тоді священик) благоговійно взяв ікону, і хресним ходом її понесли до найближчої церкви на честь святителя Миколая Чудотворця, де був відслужений молебень. Далі величезний хресний хід направився до Благовіщенського собору Казанського кремля. По дорозі від виявленої ікони прозрів жебрак Йосип, який не бачив 3 роки. Коли ікону внесли в собор, зцілився сліпий Микита.
Всі бачили ікону, від казанського архієрея до царя, якому незабаром послали точний список з неї, дивувалися іконографії образу. Скептики можуть заперечувати розповіді про обставини знахідки ікони на згарищі, та ще й десятирічною дівчинкою. Але навіть атеїсти змушені визнати: у Казанської ікони Божої Матері зовсім інша композиція, ніж у всіх відомих до її появи образів – особливий поворот голови Богородиці і особливе положення Богонемовляти.
На місці явлення образу з’явився Богородицький дівочий монастир, однією з насельниць якого стала дівчинка Матрона, що знайшла ікону. У цій обителі чудотворний образ зберігався до 1904 року, коли ікону вкрали. Злодіїв тоді зловили, знайшли фрагменти дорогоцінної ризи, але слідів самої ікони не було. Злочинці стверджували, що образ спалили.
Існує багато шанованих списків Казанської ікони Божої Матері. Найбільш відомий з них – ікона князя Дмитра Пожарського, принесена під Москву з Казані в 1611 році. Саме з цим образом росіяни звільнили Москву від поляків. Зараз ця ікона знаходиться в московському Богоявленському соборі в Єлохові.
Як повідомляла СПЖ, під час Великорецького хресного ходу була чудесним чином знайдена ікона Казанської Божої Матері, яка понад півстоліття була захована в звичайних дверях сільського будинку.
