Суд затвердив вирок ухилянту: Право сповідувати релігію не абсолютно
Верховний суд затвердив вирок чоловіку, який ухилявся від служби з релігійних переконань.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду України розглянула справу ухилянта від служби з релігійних переконань та ухвалила, що релігійні переконання не є причиною для відстрочки від служби під час мобілізації на особливий період. Про це повідомляє видання sud.ua.
У Верховному Суді вирішили, що, відмовляючись від мобілізації через релігійні переконання, людина має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань. Причому підтвердити це можна не власними словами та свідченнями близьких, а інформацією про публічні висловлювання в минулому такої світоглядної позиції, участь у громадських рухах пацифістської спрямованості.
Судді вважають, що право сповідувати свою релігію чи переконання не є абсолютним, а може бути обмежено в умовах війни, «що окреслює межі правомірного втручання у право дозволяє здійснення його лише тією мірою, в якій це необхідно для досягнення зазначених вище законних цілей».
Таких висновків суд дійшов, розглядаючи справу №344/12021/22, в якій говориться, що чоловік відмовився від повістки і не з'явився до ТЦК у липні 2022 р., мотивуючи це тим, що військова служба суперечить його релігійним переконанням.
Місцевий суд засудив чоловіка за ст. 336 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі терміном 1 рік.
Апеляційний суд скасував цей вирок у частині призначення покарання та виніс свій вирок, яким призначив засудженому за ст. 336 КК покарання у виді позбавлення волі терміном 3 роки, виходячи з ст. 75 КК звільнив його від відбування заходу примусу з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і поклав на засудженого обов'язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 76 КК.
Ухилянт не зміг довести суду, що він є членом будь-якої релігійної структури, а суд першої інстанції навів докази, що він був призваний до армії та його релігійні переконання не заважали йому проходити службу.
Мотивуючи ухвалені рішення, суди послалися на положення Закону «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 №1975-XII, які пов'язують право на альтернативну (невійськову) службу лише з участю в чинних в установленому законом порядку релігійних організаціях, зміст віровчення яких несумісний з виконанням військового обов'язку. На осіб, які не можуть підтвердити свою участь у цих організаціях, закон не поширюється.
Як повідомляла СПЖ, у Волинській області судили ухилянта, який відмовився від служби через релігію.
