«Римська консультація теологів» випустила резолюцію про переслідування УПЦ
Під час Берлінської та Римської консультацій було відзначено сміливу патріотичну позицію УПЦ в особі її Предстоятеля та керівництва.
У Берліні 2 лютого 2024 року та в Римі 27 квітня пройшли теологічні консультації, на яких богослови, історики, соціологи, юристи та експерти в галузі екуменічних відносин аналізували дотримання в Україні норм щодо забезпечення свободи віросповідання на прикладі тиску на Українську Православну Церкву з боку місцевих і національних органів влади. За підсумками цієї роботи випущено декларацію, яку опублікувало видання Baznica.info.
СПЖ публікує повний текст декларації:
Ми підтримуємо Україну в її справедливій оборонній війні і вважаємо, що законні та обґрунтовані дії спецслужб і державних органів щодо захисту конституційного ладу та запобігання колабораціонізму і шпигунству щодо конкретних осіб, які вчинили злочини, знаходяться в рамках правового поля. При цьому ми не можемо розділяти риторику, яка експлуатує тези колективної відповідальності усієї релігійної громади за дії окремих її членів або священнослужителів.
Ми виступаємо за те, щоб навіть в умовах війни з авторитарним російським режимом Україна зберегла прихильність до демократичних цінностей, до яких належить свобода віросповідання як одна з базових.
Декларація у формі «Наказу» Всесвітнього російського народного собору – організації, що практично повністю залежить від Руської православної церкви та очолюється її патріархом, від 27 березня 2024 року про характер російсько-української війни як «священної» викликає обґрунтований протест з боку європейських та українських православних і є спробою інструменталізації релігійної риторики для виправдання агресивної зовнішньої політики Кремля та претензій російських націоналістів на землі сусідньої держави.
Заяви та дії Руської православної церкви, у тому числі щодо перехоплення адміністративного контролю над єпархіями Української православної церкви на окупованих територіях, призводять до зростання занепокоєння з боку української держави. Це ще більше заганяє у безвихідь і без того напружену та складну ситуацію взаємин Української православної церкви і державної влади України.
В останні місяці спостерігається ескалація тиску з боку державних органів влади та спецслужб в Україні як на місцевому, так і на національному рівні щодо священнослужителів і парафіян Української православної церкви. Як приклади такого тиску за останні місяці можна вказати напад на єпископа Лонгина (Жара), кримінальні справи щодо митрополита Черкаського Феодосія, митрополита Святогірського Арсенія, протоієрея Миколая Данилевича та інших. Високий церковний статус фігурантів справ свідчить про підвищення рівня тиску на церкву.
У ряді випадків ми впевнено можемо констатувати репресивний характер кримінальних справ, які порушувалися з використанням сумнівних доказів. На нашу думку, їхньою метою є перешкода законній правозахисній публічній діяльності єпископів і кліриків УПЦ, і це можна охарактеризувати як порушення свободи віросповідання та втручання спецслужб у діяльність релігійної організації.
Окремим тривожним сигналом є захоплення храмів, що продовжуються, про що повідомляли учасники консультацій, які проживають в Україні і здійснюють внутрішній моніторинг процесів, що відбуваються. Вони здійснюються за потурання місцевої влади, з використанням недосконалості законодавства і найчастіше – із застосуванням сили.
Зазнають різних форм переслідування, у тому числі й кримінальної, православні журналісти, які висвітлюють ситуацію в церковно-державних відносинах і намагаються виконувати свою роботу, публікуючи факти та даючи оцінки зловживанням з боку влади. Під час консультації неодноразово наголошувалося на мовчанні з боку журналістської професійної спільноти, яка не реагує на випадки гонінь на колег.
В рамках «Єдиного телемарафону», а також в українських інтернет-виданнях здійснюється планомірна кампанія з дифамації в Українській православній церкві, яка представляється як «промосковська», «нелояльна», або прямо роздмухуються нечисленні випадки колабораціонізму та узагальнюються на всю багатомільйонну церковну громаду. Подібні кампанії очорнення найбільшої релігійної організації країни викликають гостре занепокоєння, оскільки провокують розкол суспільства і дають приводи кремлівській пропаганді ставити під сумнів демократичний характер української державності.
Особливе занепокоєння викликають спроби державної та судової влади представити одну з православних громад країни як символ суверенітету. Це відображено і в абсурдних судових формулюваннях про «Православну церкву України, як один із символів суверенітету», які суперечать Конституції.
Під час Берлінської та Римської консультацій було відзначено сміливу патріотичну позицію Української православної церкви в особі її предстоятеля та керівництва. Предстоятель церкви, митрополит Онуфрій у перші години з початку повномасштабного вторгнення осудив дії Росії. Також Українська православна церква засудила «Наказ» Всесвітнього російського народного собору, який визнав війну «священною».
Священники та миряни Української православної церкви ведуть активну волонтерську роботу щодо підтримки ЗСУ та біженців. У складі військових частин значна частина військовослужбовців є парафіянами УПЦ. В їх числі багато близьких родичів священників УПЦ. Деякі священники та ченці УПЦ є військовослужбовцями або волонтерами на фронті чи у прифронтовій зоні. Але при цьому в країні законодавчо заборонено священникам УПЦ брати участь у капеланському служінні та надавати духовне опікування православним захисникам України, які таким чином зазнають дискримінації за релігійною ознакою.
Підсумовуючи, ми звертаємося до європейських політиків, недержавних організацій, релігійних союзів та екуменічної спільноти з проханням звернути увагу на численні порушення прав і свобод віруючих Української православної церкви та створити під егідою ЄС постійний орган моніторингу у сфері свободи віросповідання в Україні.
У свою чергу робоча група Римської консультації продовжить діяльність у галузі моніторингу та висвітлення ситуації навколо Української православної церкви.
Фонд св. Мейнарда та учасники Римської консультації
Як повідомляла СПЖ, у Римі пройшла богословська консультація щодо ситуації навколо УПЦ.
