В Африці християни висловили солідарність народу Руанди у 30-річчя геноциду
Це був жахливий експеримент розпалювання міжетнічної ненависті через ЗМІ за підтримки влади.
Активісти Африканського форуму християнських професіоналів (Africa Christian Professionals Forum, ACPF) висловили свою солідарність з народом Руанди в скорботні дні, коли ця країна відзначає 30-річчя геноциду, внаслідок якого загинуло щонайменше 800 тисяч людей, пише catholicnewsagency.
«Африканський форум християнських професіоналів (ACPF), що займається просуванням і захистом святості життя, сімейних цінностей та благого управління, висловлює свою солідарність з Руандою з нагоди 30-ї річниці геноциду, – йдеться у заяві ACPF. – Ми підтримуємо уряд Руанди, її громадян, держави Африканського союзу та світову спільноту у їхній скорботі у дні поминання трагічної загибелі невинних людей».
ACPF наголошує, що тридцять років тому, в 1994 році, людство стало свідком жахливого насильства, бійні, яка тривала близько 100 днів.
«Відзначаючи цю урочисту річницю, давайте підтвердимо нашу прихильність до справи побудови світу, в якій подібні звірства ніколи не повторяться. Нехай пам'ять про жертви надихає нас на мир, терпимість і взаєморозуміння», – йдеться у повідомленні.
Глави ACPF також закликали міжнародне співтовариство «ще раз підтвердити свою відданість запобіганню геноциду та масовим звірствам, просуванню справедливості, прав людини та гідності для всіх».
Видання CNA наводить інтерв'ю з отцем-єзуїтом Марселем Увінезою, директором університетського коледжу Хекіма в Найробі. Священник написав книгу «Повсталі з попелу: теологія як автобіографія у Руанді після геноциду». Він особливо тужить за ранами руандійських жінок, багато тутсі стали жертвами звірячих сексуальних насильств і зараження ВІЛ, багато хто втік, багато хто виносив дітей, зачатих при зґвалтуванні.
«На жаль, історія багатьох вчить лише тому, що нічому не вчить, – журиться священник. – …Під час геноциду приблизно 80% населення країни були християнами, що не завадило їм чинити криваві вбивства та злочини навіть у храмах. Як Церква, ми повинні зупинитися і запитати себе, що пішло не так, щоб очиститись від гріха. Нам потрібно розробити теологію надії та зцілення, потрібно зрозуміти помилки і побудувати нове майбутнє, в якому повторення цих звірств неможливе».
За різними оцінками, під час геноциду загинуло від 500 до 1100 тисяч руандійців – до 20 відсотків населення країни. Геноцид був спланований руандійською політичною елітою та ЗМІ, у ньому брала участь армія, жандармерія та угруповання нацистських «активістів». Влада розлюднила тутсі, відкинула їхню приналежність до корінних руандійців і звинуватила в змові з метою відновлення монархії та поневолення хуту. Геноцид вплинув на Руанду і сусідні країни. Масові зґвалтування викликали сплеск захворюваності на СНІД. Знищення інфраструктури та масові вбивства тяжко позначилися на економіці.
Як писала СПЖ, католицький єпископ північного Мозамбіку Антоніу Сандрамо заявив, що знищення джихадистами християн у Мозамбіку та гуманітарна криза в цій країні ризикують залишитися без уваги на тлі глобальної уваги до інших гарячих точок, таких як Україна і Газа.
