Предстоятель пояснив, чому віра тих, хто не бачили Христа, блаженніша
Блаженніший порівняв смисл слів Спасителя з навчанням у школі, яка дається легше тим, хто і чує, і бачить вчителя, а не тільки чує.
9 травня 2021 року в день Антипасхи Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій на проповіді після Божественної літургії в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі пояснив слова Ісуса Христа, звернені до апостола Фоми: «Блаженні, що не бачили, і увірували» (Ін. 20, 29), передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Звернені слова до апостола, що сумнівається, говорять про те, що люди, які повірили в Спасителя, не бачачи Його, більш блаженні, ніж Фома, який бачив Господа. Архіпастир провів для кращого розуміння таку аналогію: «Справа в тому, що коли людина вчиться чомусь, наприклад, учень здобуває знання у школі, то той, хто чує і бачить вчителя, легше засвоює знання, ніж той, який не бачить його, а тільки чує».
Блаженніший Онуфрій зазначив, що слід розрізняти віру розуму, яка народжується від почутого, побаченого, прочитаного, і віру серця: яка народжується від виконання заповідей Божих. Бачивши Христа, апостоли легше отримали віру розуму, тому Спаситель назвав тих, хто не бачив і увірував, більш блаженними.
А от віра серця, на переконання Предстоятеля УПЦ, купується не всіма однаково. «І апостоли з собою боролись, змушували себе слухати Христа і виконувати заповіді. Може, вони й не подобалися апостолам, але вони змушували себе жити за ним – і стали святими. А апостол Юда не слухався Христа, не виконував заповіді і став зрадником. Адже щоб бути вірним Христу, треба слухати і виконувати заповіді», – підкреслив Владика.
На завершення проповіді Блаженніший Онуфрій просив Господа молитвами святого Фоми зміцнювати в нас віру серця, щоб ми жили за священними законами, за тими заповідями, які дав Спаситель світу і які ведуть людину до благословення на землі і спасіння на небі.
Як повідомляла СПЖ, в день Антипасхи Предстоятель очолив літургію в Києво-Печерській лаврі.