До Закону України «Про Службу військового капеланства» внесли зміни
Додали статтю про те, що не може бути військовим капеланом особа, що належить до релігійної організації, яка має керівний центр у державі-агресорі.
21 березня 2024 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні та загалом проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (№ 10313), яким внесено зміни до низки законів, у тому числі до Закону України «Про Службу військового капеланства». Про це повідомив irs.in.ua.
Зокрема, статтю 7 Закону «Про Службу військового капеланства» доповнено частиною третьою такого змісту:
«3. Не може бути військовим капеланом особа, яка належить до релігійної організації, що визнана такою, що входить до структури (є частиною) релігійної організації, керівний центр (управління) якої знаходиться в державі, визнаній такою, що здійснила збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».
Інші зміни, які пропонувалися до цього Закону України у першому читанні, як повідомляється, були відхилені профільним комітетом під час підготовки законопроєкту до другого читання.
Ухвалений Верховною Радою закон після підписання Президентом України набирає чинності через один місяць з дня, що настає за днем його опублікування.
Як писала СПЖ, ще у квітні 2023 року УПЦ не отримала жодного мандату на капеланство.
Пізніше в Укрінформі провели ефір із «головними» капеланами УГКЦ та ПЦУ. Вони поділилися несподіваними для суспільства тезами: на 738 капеланських мандатів реально в армії служать лише 165 людей (за даними Міноборони – 150); йти до ЗСУ клірики УГКЦ і ПЦУ не хочуть «за різними обставинами».
