У соцмережах розповіли, як Афон насправді ставиться до ПЦУ
В опублікованій в Мережі статті афонські монахи нагадали, що офіційної позиції Святої Гори по ПЦУ, яку може висловити тільки Священний Кінот, досі немає.
У Мережі опублікували відповіді представників афонського чернецтва на найпоширеніші питання про позицію Святої Гори Афон по ПЦУ. Стаття під назвою «Афон і ПЦУ. Погляд з Афона в питаннях і відповідях», була опублікована в четвер, 22 квітня, на сторінці «Афонський Хронографъ» у Facebook.
У бесіді з автором матеріалу представники Афона в першу чергу підкреслили, що стосовно визнання розкольників ПЦУ можна говорити лише про позицію окремих монастирів, але не всього афонського чернечого співтовариства, оскільки висловлювати загальну думку всієї повноти Святої Гори може тільки Священний Кінот в формі офіційного документа. Для складання, оформлення та оприлюднення такого документа потрібна повна і одностайна згода представників всіх 20 монастирів, якої зараз немає.
«Коли стало зрозуміло, що обговорення проблеми зайшло в глухий кут і знайти єдине, прийнятне для всіх рішення неможливо, представники монастирів домовилися, що кожен з монастирів вільний самостійно вирішувати питання про ставлення до розкольників, – повідомили монахи, чиї імена в статті не вказуються. – Заяву ж Кінота з цього питання через розбіжності думок сформулювати і оформити офіційно не виявляється можливим».
При цьому, зазначили вони, свою позицію по ПЦУ Кінот позначив ще в 2019 році, коли відмовився відправляти делегацію від Афона на «інтронізацію» Єпіфанія Думенко. Так, 28 січня того року на першому засіданні з українського питання за участю представників всіх 20 монастирів Кінот соборно розглянув лист Константинопольської патріархії з проханням сформувати і направити делегацію до Києва, проте «тоді за відправку делегації виступили п’ять монастирів: Івірон, Ставронікіта, Пантократор, Ксенофонт , Есфігмен. Утрималися від висловлювання будь-якої думки представники Великої Лаври і Кутлумушу. Всі інші 13 монастирів висловилися однозначно "проти". В цьому випадку думка більшості зіграла свою роль, і рішення було прийнято».
Наступний прийом українських розкольників в афонських монастирях Ватопед і Сімонопетра учасники бесіди пояснили імовірним тиском і небажанням конфліктувати з Константинопольською патріархією.
При цьому вони категорично спростували інформацію, що в 2019 році Кінот Святої Гори прийняв представників ПЦУ – «єпископа» Павла Юристого і «митрополита» Михайла Зінкевича – як законних архієреїв. Юристому, який намагався домогтися зустрічі і сфотографуватися з представниками Епістасіі (виконавчий орган рішень Кінота), в цьому відмовили. Зінкевич же згодом був прийнятий в Кіноті, «проте прийом для нього не був привітним. Представник монастиря св. Павла сувороо відчитав його, а інші представники монастирів намагалися домогтися від нього чіткої відповіді на питання, що їм (розкольникам) потрібно на Афоні, чому вони наводять збентеження своїм приїздом, які їхні цілі».
«Але найголовніше те, що ні одному, ні іншому не був виданий Епістасією документ, що дозволяє їм як архієреям відвідувати монастирі Афона і служити в них. Тобто відмовивши їм у наданні цього документа, ані Кінот, ані Епістасія не визнали нікого з них законними архієреями, що мають повноту повноважень. (...) До всього цього можна додати, що Епістасія звернулася в МЗС Греції зі скаргою на дії "митрополита" Михайла Зінкевича, який зі своїми супутниками розгорнув прапор України і демонстративно фотографувався з ним, що заборонено статутом Святої Гори, як прояв націоналізму. Всі ці дії Кінота і Епістасії якнайкраще ілюструють ставлення до розкольників і говорять про цілком певну позицію Афона. Що ж до окремих монастирів, то це відображає їхню приватну позицію і цілком на їх совісті», – підкреслили представники Святої Гори.
Також вони розповіли про деякі нюанси, які супроводжували візит патріарха Варфоломія на Афон у жовтні 2019 року. За їх словами, патріархії доповіли про неоднозначні настрої святогорців на адресу глави Фанара, в зв’язку з чим програму візиту довелося істотно корегувати.
«Патріархією, враховуючи всі ці ризики, було прийнято рішення провести спочатку службу в монастирі Ксенофонт, а в Карієсі і Протаті обмежитися лише формальною урочистою зустріччю. При цьому в ЗМІ заявлялося, що на зустрічі і службі в монастирі Ксенофонт будуть ігумени всіх 20 монастирів Афона.
У підсумку вийшло, що на службі в Ксенофонті були присутні тільки 6-7 ігуменів з очікуваних. Більшість ігуменів Святої Гори цей захід просто проігнорували і навіть не надіслали своїх представників. Пізніше, коли Варфоломій прибув до Карієсу, і знову була формальна урочиста зустріч, на ній вже були присутні представники монастирів і деякі ігумени, але зустріч – це все ж таки не спільне співслужіння. Таким чином, можна вважати, що своєю відмовою співслужити Варфоломію в Ксенофонті Святогорське співтовариство в своїй більшості висловило свою позицію щодо нього», – підсумували учасники бесіди.
Нагадаємо, раніше ієрарх УПЦ розповів, як ставляться до Блаженнішого Онуфрія на Афоні.