Митрополит Іларіон назвав несправедливим закон про перейменування УПЦ
Українська Православна Церква є самокерованою і складається з українців, а значить перейменовувати її в «Російську Церкву» несправедливо, вважає ієрарх РПЦ.
Глава ВЗЦЗ Московської Патріархії митрополит Волоколамський Іларіон назвав прийнятий у часи Порошенка закон про перейменування УПЦ несправедливим і дискримінаційним щодо найбільшої релігійної конфесії України. Позицію ієрарха РПЦ з цього питання передав офіційний сайт Московського Патріархату.
Митрополит Іларіон зазначив, що з приходом Президента Зеленського влада так і не скасувала несправедливий закон, згідно з яким, якщо керівний центр релігійної організації знаходиться за межами України, вона у своїй назві повинна вказати назву цього центру.
Як підкреслив архіпастир, прийнятий закон відкрив для української влади можливість змінити назву УПЦ на «Російську Православну Церкву в Україні», а кінцевою метою акта є заборона діяльності УПЦ «в ситуації політичного протистояння між Росією і Україною».
«Але Українська Православна Церква виступає проти цього з цілого ряду причин, – зазначив митрополит Іларіон. – По-перше, реальний центр цієї Церкви перебуває не в Москві – він знаходиться в Києві. Це самоврядна Церква, яка самостійно визначає свою внутрішню і зовнішню політику, без узгодження з Москвою вибирає своїх архієреїв, сама обирає главу своєї Церкви».
Ієрарх запевнив, що УПЦ зберігає незалежність від Російської Церкви у всіх без винятку питаннях, в тому числі фінансів і адміністративного управління. І підкреслив, що Українська Церква складається з українців по народженню і по паспорту, які є патріотами своєї країни.
«Тобто це національна Церква України, і перейменувати її в "Російську Церкву" абсолютно несправедливо», – додав митрополит.
Як повідомляла СПЖ, 1 квітня 2021 року віряни канонічної Церкви, представники громад, що постраждали від рейдерських дій ПЦУ і Київського патріархату передали Президенту Володимиру Зеленському звернення з приводу гонінь на УПЦ з закликом скасувати антицерковні дискримінаційні закони. Звернення підписали понад 1 063 000 чоловік.
