Під Запоріжжям храму, що знаходиться в аварійному стані, потрібна допомога

Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в Новобогданівці Запорізької області протоієрей Олег Ковальов розповів СПЖ, що на даний момент храм знаходиться в аварійному стані, зі стін і стелі шарами обсипається штукатурка, дзвіниця стоїть у риштуванні, і немає можливості її доробити, в тому числі, через обмеження, пов’язані з епідемією COVID.

«В одному місці починаєш робити, в іншому штукатурка обсипається. Цього року через COVID ніхто допомогти не зміг, стіни храму стоять обдерті, штукатурка починає відпадати вже шматками. Коли на вулиці був сильний мороз, і ми включали обігрівачі в храмі, через перепад температур штукатурка ще більше стала обсипатися. Також потрібно терміново ремонтувати притвор і дзвіницю», – розповів протоієрей Олег Ковальов.

Згідно з архівними документами, храм «кам’яний, з такою ж дзвіницею в одній зв’язці, був збудований ретельністю прихожан і освячений в 1906 році». У 1930-х роках храм був закритий, дзвіниця та главка зруйновані, будівля храму переобладнана під сільський клуб, який працював до вересня 1941 року. Під час німецької окупації в храмі відновилися богослужіння. А за часів хрущовських гонінь, в 1961 році, будівлю знову було відібрано на підставі того, що до «початку Вітчизняної війни вона належала сільській Раді», а для переобладнання її під клуб «виконком Ново-Богданівської с/ради витратив 15 тис. рублів». Релігійна громада була знята з реєстрації, все церковне майно і грошові кошти були конфісковані на користь держави. У будівлі церкви місцева влада влаштували спортивний зал, а після – магазин господарських товарів.

Третє відкриття храму відбулося в 1988 році. Почалося його поступове відновлення і прикрашення. Але до колишніх руйнувань і пошкоджень додавалися нові. Ураганом зірвало металеву покрівлю, метал замінили зусиллями прихожан на шифер і руберойд.

У 2004 році в 3-х кілометрах від села стався вибух складів артилерійських боєприпасів, від якого постраждали, практично, всі будинки в селі, в тому числі – і будівля церкви. Влада відмовлялися допомагати, мотивуючи відмову тим, що, за чинним законодавством, Церква відділена від держави. Громада два роки сама збирала кошти на ремонт даху, і, зусиллями прихожан, шифер був замінений на металевий профіль.

Відновлення дзвіниці почалася в 2009 році, в липні 2012 року над відновленими цегляними стінами був встановлений покритий міддю намет. 16 листопада на верхівці купола був поставлений хрест, освячений Архієпископом Запорізьким і Мелітопольським Лукою. Почався збір коштів на придбання дзвонів. У 2016 році сьомий дзвін був освячений і поставлений на дзвіницю. У наступному році на храм встановили другу главку. Одночасно ремонтувалися і зміцнювалися зовнішня частина стін і стеля, щоб призупинити їх неминуче руйнування. Але на ремонт внутрішньої частини будівлі зібрати кошти вже не вийшло.

Через погіршення економічного стану в країні, через вибух епідемії, збір коштів, практично, припинився. В даний час громада насилу оплачує комунальні послуги, про ремонт не може бути й мови. А він необхідний. Через дію часу, згубні наслідки детонації від вибухів снарядів, відсутність опалення, стіни всередині вкрилися численними тріщинами, штукатурка стала відшаровуватися і відпадати. Особливо страждає приміщення притвору. Тільки на його ремонт потрібно близько 25 000 гривень. У той же час, через погану якість цегли почалося руйнування цегляної кладки дзвіниці. Ліси для її ремонту встановлені вже два роки тому, а коштів на будівельні матеріали і проведення робіт немає.

Парафіяни та настоятель храму, протоієрей Олег Ковальов, просять всіх небайдужих людей допомогти в богоугодній справі ремонту дзвіниці і стін храму.

Карта ПриватБанку

4149 6293 8725 3537 (Ковальов Олег Володимирович).

Як раніше повідомляла СПЖ, Запорізька єпархія передала дитячій лікарні обладнання для лікування раку.