Папа римський запустив процес канонізації ченця-фашиста з Італії
Майбутній святий Католицької церкви до кінця життя залишався прихильником фашистської Італійської соціальної республіки (RSI).
24 січня 2024 року папа римський видав декрет про визнання «героїчних чеснот» ченця-капуцина та фашиста Джанфранко Марії Кіті, що може стати першим кроком до його канонізації в Римо-католицькій церкві, повідомляє видання nominis.cef.fr.
Папа Франциск прийняв на аудієнції кардинала Марчелло Семераро, префекта Конгрегації з прославлення святих, і уповноважив видати декрети щодо кількох католицьких священників і ченців, серед яких є ім'я і монаха-священника з ордена капуцинів Джанфранко Марії Кіті.
Папа відзначив «героїчні чесноти» Джанфранко Кіті, цього ченця, який пройшов, за словами Франциска, «тернистий життєвий шлях від учасника Другої світової війни фашистської Італії та інших військових кампаній, до пастиря і військового священника».
На сайті Дикастерії з канонізації святих міститься докладна біографія Кіті, проте там пропущені деякі подробиці «тернистого життєвого шляху» цієї людини.
Народився майбутній святий РКЦ у 1921-му році. У віці 15 років Джанфранко вступив до Військової академії в Римі, а в 1939 був прийнятий до Військової академії Модени. Нагадаємо, що головою Італії на той час був Беніто Муссоліні.
У 1942 році Джанфранко Кіті брав участь в операції Муссоліні проти югославського опору в Словенії, а потім вирушив на війну проти СРСР, беручи участь, цитуємо, «у битві за Дон (на Курській дузі, – Ред.), де був поранений і отримав обмороження ніг, переживши разом зі своїми солдатами драматичний відступ із Росії».
Сайт Дикастерії канонізації святих замовчує, що Кіті був нагороджений бронзовою медаллю Рейху «За військову доблесть» та Залізним хрестом.
Про своїх загиблих однополчан-фашистів Кіті говорив так: «Коли я побачив тіла своїх однополчан, я, природно, опустився на коліна і поцілував їх, тому що вони померли з вини інших, тому що їх забрали у їхніх сімей і послали в далеку країну вмирати. Я бачу в них образ Спасителя, тому що війна є наслідком гріха у світі».
У 1943 році Кіті вступив до лав Італійської соціальної республіки (RSI), якою безпосередньо керувала Республіканська фашистська партія, очолювана Беніто Муссоліні.
Кіті входив до складу гренадерського підрозділу, який брав участь у численних місіях боротьби з партизанами-комуністами і надавав допомогу населенню, яке страждало від тих, хто підтримував партизанів, що воюють проти уряду Муссоліні.
25 квітня 1945 року, будучи ветераном фашистського режиму, лейтенант Джанфранко Кіті був ув'язнений у два табори в Колтано та Латерині, створених американо-британськими союзними військами для військових злочинців, які займалися расовими чистками та розправами з місцевим населенням Італії під час правління Муссоліні.
Кіті був виправданий військовим трибуналом, оскільки під час свого перебування фашистським офіцером допоміг у порятунку кількох єврейських сімей, і 1948 року повернувся до італійської армії у званні капітана.
З 1949 по 1954 був командувачем Збройних сил Сомалі. Закінчив військову службу у званні генерал-майора у 1978 році та подав прохання на вступ до ордену капуцинів РКЦ. Помер Кіті у 2004 році.
Секретар «Національної асоціації послідовників отця Кіті» Агостіно Касчеллі в електронному листі італійському журналісту зізнався, що майбутній святий до кінця життя залишався прихильником Італійської соціальної республіки (RSI).
За словами Касчеллі, «дуже важлива річ, яка завжди створювала багато проблем для справи беатифікації отця Кіті, – це постійне наголошення на його прихильності до RSI».
Касчеллі пояснив, що позиція Кіті виправдовується тим, що RSI – це єдине представництво Батьківщини, яку він поважав.
Разом з тим він змушений визнати, що «наближення постаті отця Кіті до RSI уповільнювало і компрометувало його проголошення як святого».
Раніше СПЖ писала, що представник ПЦУ Василь Саган упевнений, що у святості багатьох бійців фашистської дивізії SS «Galizien» ніхто не сумнівається.
