Ієрарх УПЦ пояснив різницю розуміння першості в Церкві у Фанарі і РПЦ
Митрополит Антоній вважає, що Фанар розробляє ідею «східного папства», яка є абсолютно неприйнятною для Руської Церкви та інших Помісних Церков.
30 березня 2021 року Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній в доповіді «Православне вчення про Церкву: сучасні виклики та пошуки відповідей» на XI студентській конференції, розповів про різницю в розумінні першості в Церкві між Фанаром і Руською Православною Церквою, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Митрополит Антоній нагадав, що сьогодні Константинопольський патріарх наполягає на своєму особливому статусі у Вселенській Церкві, який передбачає наявність у нього не тільки першості честі, а й першості влади.
Владика зазначив, що «розуміння першості у Вселенській Церкві вже багато століть є предметом богословської полеміки між Православною і Католицькою Церквами», бо «саме Римські єпископи почали засвоювати собі особливу владу у Вселенській Церкві, що і привело до формування феномену папства».
Ієрарх нагадав, що «таке розуміння церковної першості викликало неприйняття на Християнському Сході вже в епоху Древньої Церкви», а «розкол 1054 року значною мірою став результатом саме владних амбіцій Римських єпископів».
Владика повідомив, що сьогодні, після початку діалогу з католицькою церквою, своє вчення про першість було розроблено представниками Константинопольського патріархату, але воно «виявилося абсолютно неприйнятним для Руської Православної Церкви».
В равеннському документі 2007 року, який не підписала РПЦ, продовжив владика, «визнається існування першості в Церкві на вселенському (універсальному) рівні», а «на Сході Константинопольський патріарх займав місце аналогічне Римському єпископу на Заході».
«Делегація Руської Православної Церкви виступила із принциповим запереченням такого формулювання, відзначаючи, що на Сході спілкування з Константинопольським престолом ніколи не вважалося обов'язковою умовою соборності (як це було на Заході по відношенню до Римського престолу, - Ред.). Відповідно, Константинопольський патріарх ніколи не грав в Православній Церкві ролі, подібній ролі Римського єпископа на Заході», – підкреслив владика.
Головним автором екклезіологічної моделі, яку сьогодні просуває Константинопольський патріархат, сказав далі митрополит Антоній, є Іоанн (Зізіулас), який «в основу свого бачення Церкви ставить вчення про Євхаристію як церковного зібрання, в якому тільки й може реалізуватися Церква».
«Тому першість єпископа на місцевому рівні проявляється, перш за все, в його предстоянні за літургією, тобто в євхаристійному зібранні. На помісному рівні першість проявляється в Соборі єпископів», а «голосом і лицем Собору може бути тільки особа, тобто – Предстоятель ... При такому погляді Помісна Церква органічною єдністю індивідів персоніфікується в особі Предстоятеля», – зазначив митрополит Антоній.
Інший богослов Константинопольського патріархату, архієпископ Елпідофор (Ламбриніадіс) вважає, що першість на всіх трьох рівнях буття Церкви (єпархіальному, помісному і вселенському) є єдиною за своєю природою, і вважає, що і на всесвітньому рівні в Церкві має існувати особиста першість.
Переносячи тріадологію (де йдеться про монархію, або першість Бога Отця в Святій Трійці, – Ред.) на сферу еклезіології, архієпископ Елпідофор стверджує, що «в Церкві першість на всесвітньому рівні не може бути представлена інститутом, а тільки особою».
«При такому погляді відмова від особистої першості у Вселенській Церкві стає спотворенням вчення про Святу Трійцю. Вчення про те, що перший ієрарх у Вселенській Церкві отримує свої повноваження від Собору, на думку архієп. Елпідофора, рівноцінно твердженням, що джерелом Монархії Отця є Син і Святий Дух», – зазначив митрополит Антоній.
Крім того, каже владика Антоній, на думку Іоанна (Зізіуласа) «в категоріях канонічного порядку відображаються реалії божественного порядку».
«При такому підході питання церковної першості вже не питання людського права, воно переноситься в сферу божественного права. Так першість у Вселенській Церкві отримує божественну санкцію», – підкреслив керуючий справами УПЦ.
З вчення архієпископа Елпідофора і митрополита Іоанна (Зізіуласа), вважає митрополит Антоній, випливає, що "Константинопольський (а точніше Вселенський) патріарх перетворюється в своєрідну «корпоративну особистість», в якій втілюється першість на всесвітньому рівні».
Однак, за словами владики, «позиція Руської Православної Церкви є принципово іншою». Так, «на рівні єпархії першість належить правлячому єпископові. Саме від нього отримують свої повноваження священики і диякони. Також саме єпископ має право церковного суду в єпархії. На помісному рівні першість належить Предстоятелю Церкви. Він головує на Соборах єпископів Помісної Церкви, має право висловлюватися від імені своєї Церкви».
«Що стосується першості на вселенському (універсальному) рівні, то в Московському документі наголошується, що його джерелом є «канонічне передання Церкви, яке зафіксовано в священних диптихах і визнається всіма Помісними Церквами». Канони не наділяють першого за честю єпископа у Вселенській Церкві якимись владними повноваженнями», а перенесення «першості з одного рівня церковного буття на інший» – принципово неприпустиме, підкреслив архієрей.
«Якщо механічно перенести першість єпархіального рівня на універсальний, то це буде означати появу «Вселенського архієрея», який має особливу владу у всій Вселенській Церкві». Але для Руської Церкви «з сакраментальної точки зору всі єпископи рівні, так само, як сакраментально рівними є всі предстоятелі Помісних Церков», – нагадав митрополит Антоній.
Владика підкреслив, що «з точки зору Руської Православної Церкви змістовне наповнення першості честі у Вселенській Церкві «визначається консенсусом Помісних Православних Церков».
Іншими словами, «Помісні Православні Церкви визнають за Константинопольським патріархом право виступати з ініціативами загальноправославного характеру, а також звертатися до зовнішнього світу від імені всієї православної повноти... При такому підході сім'я Помісних Православних Церков виступає як об'єднання незалежних Церков, які сповідують єдину віру і знаходяться в євхаристійному спілкуванні», що вказує, по аналогії, на конфедерацію.
Однак патріарх Варфоломій вважає, що об'єднання рівноправних Церков – це протестантська ідея і тільки «Константинопольський предстоятель є гарантом і уособленням єдності Світового Православ'я» і «хранителем істинної віри і гарантом автентичного свідоцтва Церкви перед сучасним світом», – зазначив митрополит Антоній.
«Цілком очевидно, що узгодити між собою дві зазначені моделі Світового Православ'я навряд чи можливо». Саме тому, вважає владика, «життєво необхідний діалог між Помісними Церквами з метою досягти консенсусу із зазначених питань, який повинен стати не плодом поступок в питаннях віровчення, а результатом глибокого і відповідального вивчення святоотцівської спадщини».
Раніше СПЖ писала, що єпископ Сильвестр пояснив, як в «Підаліоні» тлумачиться 9-е правило IV Вселенського Собору, яке нібито дає повноваження «вселенського судді» Фанару.
