У Чернігівській області представили ЗD-модель храму, знищеного в ХХ ст.
Побачити 3D-модель храму можуть жителі і гості селища Березна – по QR-коду на стенді, який встановили на місці втраченої Вознесенської церкви.
У селищі Березна Чернігівської області представили ЗD-модель дерев'яної Вознесенської церкви, знищеної в 30-і роки ХХ століття. На місці, де колись розташовувався унікальний храм, організатори проекту встановили інформативний стенд з QR-кодом, за яким жителі і гості селища можуть побачити тривимірне зображення, повідомляє Укрінформ.
3D-модель втраченої Вознесенської церкви представив харківський видавець та ініціатор проекту «Знищені шедеври української дерев'яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю» Олександр Савчук, який презентував також однойменне видання.
«Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі, – сказав Савчук. – Побудовані в основному безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села, вони могли бути (а могли і не бути) шедеврами, але завжди втілювали народне уявлення про красу, велич, присутність Бога на землі. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашіль і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найбільш болісною – через неприродність втрати».
За його словами, зараз дерев'яні українські церкви перебувають на межі остаточного знищення, і лише частину з них вдалося врятувати. Побачити ці стародавні храми можна в заповідниках-скансенах.
Березнянську Вознесенську церкву, яку фахівці називали шедевром дерев'яної сакральної архітектури, побудував в 1761 році ніжинський майстер Панас Шолудко. Церква виділялася високим чотириярусний іконостасом. Цінні ікони храму вдалося врятувати, і зараз їх можна побачити в Національному художньому музеї в Києві.
Фотографії, креслення й описи храму, залишені харківським дослідником українського дерев'яного храмового будівництва Стефаном Таранушенком (1889-1976 рр.), зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, і саме ними керувалися учасники проекту – архітектори та програмісти.
Раніше СПЖ писала, що в Києві презентували 3D-голограму «справжнього» ообличчя князя Ярослава Мудрого.
