Священик-лікар Валіхновський розповів, як творити добро правильно
За словами Ростислава Валіхновського, добрі справи особливо важливі і безцінні за часів випробувань, і саме такі часи зараз в житті Української Православної Церкви.
У новому випуску відеопроекту «Духовний імунітет», опублікованому на офіційному YouTube-каналі УПЦ, заслужений лікар України і священнослужитель Української Православної Церкви Ростислав Валіхновський назвав три головні принципи правильного творення добрих справ.
Священнослужитель зазначив, що доброта і жага добрих справ закладена в самій природі людини, «як дихання – функціональний фізіологічний процес».
«Коли ми дихаємо, ми не помічаємо ні вдиху, ні видиху. І без дихання не можемо жити. Так само і без добрих справ, які ми постійно повинні творити у славу Божу», – пояснив він, додавши, що творити добрі справи необхідно в радості і після молитви, і« робити все так, щоб ми не пишалися своїми справами, адже все, що ми маємо – все від Бога».
Щоб добрі справи були корисними, пояснив отець Ростислав, «не можна творити одночасно і злі, і добрі справи. Необхідно служити Богу Єдиному, не можна служити і Богові, і мамоні. Ця двоякість життя і душі веде в нікуди, веде до катастрофи». Також він нагадав слова прп. Ісаака Сиріна, що якщо чесноти і труд не ведуть до смирення, то вони є марними і навіть можуть нашкодити, «тому що викликають величезну гординю в нашій душі – хворобу з усіх хвороб».
Священнослужитель назвав три базові принципи творення добрих справ: «По-перше, творимо їх таємно. Ми повинні розуміти, що добрі справи повинні відразу забуватися нами, як дихання, про яке ми не пам'ятаємо. Необхідно творити всі добрі справи у славу Божу, в ім'я Господа Ісуса Христа. Тільки тоді вони дійсно будуть дуже корисними як для нас, так і для оточуючих. Добрі справи треба творити, йдучи вузьким шляхом. Адже вузький шлях – це шлях до Царства Небесного. Ми не повинні говорити про суму добрих справ, про так звану "індульгенцію", яку нам дарує Царство Небесне. Це теж шлях в нікуди».
Також о. Ростислав пояснив, що добрі справи повинні йти після молитви, оскільки «тільки в покаянному серце, з молитовним зверненням до Господа Бога Святого ми можемо отримати благословення на дійсно добрі справи, які не будуть згубними для нас. Адже ми можемо, не дай Бог, впасти в марнославство, коли будемо хизуватися своїми так званими "добрими справами", коли ми кладемо їх на вогнище нашої гордині».
Крім того, за словами священика, у творенні добрих справ «нам не потрібно бути якимись "важкоатлетами" або користуватися квазі, мега, гіга великими ношами. Давайте почнемо з маленьких справ, з хороших справ, які будуть дійсно корисними для нас і для оточуючих».
На завершення о. Ростислав підкреслив, що добрі справи особливо важливі і безцінні за часів випробувань. «Саме зараз такі часи в житті нашої рідної матері – Української Православної Церкви. Тому по-справжньому доброю справою буде справа підтримки один одного, нашого священноначалія, наших духовних наставників, наших братів і сестер, тих, хто навколо нас і є нашою великою християнською православною родиною. Безумовно, і в юридичному аспекті, і в фізичному аспекті нам треба більше читати, вчитися, говорити один одному про суть сьогоднішніх днів. Тому що саме сьогодні нам потрібне велике згуртування, велика спільнота справжніх дітей Христових, які зібрані в Українській Православній Церкві в тому числі», – підсумував о. Ростислав Валіхновський.
Нагадаємо, раніше відомий хірург Ростислав Валіхновський розповів, як став свідком останнього Причастя свого діда-священика, що спонукало його прийняти священицький сан в УПЦ.
