Церква святкує пам'ять великомучениці Варвари
Мощі святої великомучениці перебувають у Києві.
17 грудня (4 грудня за юліанським календарем) Церква святкує пам'ять великомучениці Варвари – однієї з найшанованіших у народі святих.
Свята Варвара народилася на початку IV століття в Іліополі (нинішній Сирії) за імператора Максиміана в знатній язичницькій родині. Батько Варвари Діоскор, рано втративши свою дружину, був дуже прив'язаний до своєї єдиної дочки. Щоб уберегти гарну дівчину від сторонніх поглядів, він збудував для неї спеціальний замок, звідки вона виходила лише з дозволу батька. Відокремлений спосіб життя дівчини позначився і на способі мислення. Вдалині від мирської метушні вона часто роздумувала про красу навколишнього зовнішнього світу, про сенс і виникнення життя на Землі, і про те, що ж насправді є істиною.
Коли вона набула віку заміжжя, батько став знайомити її з нареченими, але завжди отримував відмову. Тому Діоскор вирішив дозволити їй виходити з вежі, щоб вона у спілкуванні з подругами змінила ставлення до заміжжя.
Коли Діоскор перебував у тривалому від'їзді, Варвара познайомилася з місцевими християнками, які розповіли їй про Триєдиного Бога, а священник, що проїжджав через Іліополь, звершив над нею таїнство Хрещення.
Коли батько повернувся, Варвара зізналася, що стала християнкою. Діоскор привів її до міського правителя і сказав: «Я зрікаюся її, тому що вона відкидає богів моїх, і якщо не звернеться до них знову, то не буде мені дочкою. Муч її, державний правителю, як буде завгодно твоїй волі». Після довгих мук Варвару разом із іще однією християнкою, Іуліанією, стратили.
Варвару обезголовив сам Діоскор.
Мощі великомучениці Варвари з XII століття перебувають у Києві. Нині вони зберігаються у Володимирському соборі, що належить УПЦ КП.
Раніше СПЖ писала про шанування святої Варвари протягом сімнадцяти століть.
