У Вінниці вшанували пам'ять архієпископа Вінницького і Брацлавського Симона

У Вінницькій єпархії УПЦ вшанували пам'ять архієпископа Вінницького і Брацлавського Симона (Івановського), день народження та смерті якого припадає на 1 лютого. Про це повідомляє кореспондент СПЖ.

У Хрестовоздвиженському храмі Вінниці священнослужителі УПЦ звершили по архієпископу заупокійну нічну Божественну літургію. Потім правлячий архієрей митрополит Вінницький і Барський Варсонофій (Столяр) звершив панахиду та освячення накупольного хреста над каплицею, збудованою нещодавно на могилі владики Симона.

«Є ще пастирі, які отримали з рук владики таїнство священства, є прихожани, які пам'ятають свого владику, – зазначив митрополит Варсонофій. – Симон (Івановський) вів велику просвітницьку роботу, викривав уніатські наміри, не боявся говорити правду, відстоював церковнослов'янську мову в богослужінні. Тодішня влада, державна політика були спрямовані на руйнування духовності, але і в таких умовах архієпископу Симону вдалося зберегти паству і не йти на поступки безбожній владі. Ми відчуваємо, що він і сьогодні перед престолом Божим молиться за кожного віруючого, щоб ми свій земний шлях пройшли гідно, залишаючись вірними Христу і Церкві».

Архієпископ Симон (Івановський), спочилий у Вінниці в 1966 році, керував Вінницькою кафедрою з 1955 по 1961 рік. Тоді владика, якого не зламала ні безбожна влада, ні 10 років таборів, отримав найбільшу єпархію в СРСР за кількістю парафій і духовенства. У період хрущовських гонінь на Церкву, коли по всьому Союзу закривалися храми, служби архієпископа Симона у Вінниці збирали близько трьох тисяч віруючих – помолитися з владикою вони приїжджали з усіх районних центрів.

Владика Симон був невибагливим і скромним, на службу в собор ходив пішки, а коли доводилося під'їжджати трамваєм і йому в вагоні поступалися місцем, немолодий сивий архієрей жартував: «Спасибі, шановні, але я постою. Хочу підрости».

Народження і смерть архієпископа припадає на перше лютого. В цей день на старе вінницьке кладовище не перестають йти люди. Сюди з'їжджаються православні не тільки з області. Хто не може дістатися – надсилають записки протоієрею Сергію Корженку, відповідальному за каплицю над могилою колишнього вінницького архієрея.

Отець Сергій вже зібрав багато прикладів допомоги владики Симона своїм чадам.

«Після першої літургії, яку було відслужено тут влітку минулого року, на могильній плиті з'явилися маслянисті плями. Наша парафіянка змастила рідиною рану на руці, яка за ніч повністю зажила. Ще один випадок допомоги. Бабуся розповідала, що її онук, який народився з патологіями, несумісними з життям, за молитвами владики Симона, якому жінка молилася біля могили, живе і розвивається всупереч усім прогнозам лікарів. Молоде подружжя теж одержало втіху від покійного архієрея. У родині довго не було дітей. Молилися владиці і народився довгоочікуваний малюк», – розповів протоієрей.

Каплицю над могилою владики Симона вирішили побудувати без дверей, щоб кожен міг зайти і помолитися тут при будь-якій погоді. Зустріти людей на могилі архієрея можна щодня.

«Сьогодні над нею освятили накупольний хрест, а до 80-ї річниці Собору єпископів в Почаєві в 1941 році, де владика Симон зіграв значну роль в історії Церкви, плануємо повністю завершити будівництво, прикрасити каплицю іконами і освятити будинок 21 серпня», – уточнив о. Сергій Корженко.

Комісія з канонізації святих при Вінницькій єпархії УПЦ збирає документи для можливої в майбутньому канонізації архієпископа Симона (Івановського). Чи буде зарахований до лику святих вінницький владика – покаже час. Але православний люд вже сьогодні вірить в силу молитви свого архіпастиря. І стежка до могили владики навіть в глибокі сніги завжди протоптана.

Також СПЖ писала, що в Немирівському монастирі УПЦ вшанували пам'ять княгині Марії Щербатової.