Речник УПЦ розповів про особливо значимі події в житті Церкви в 2020 році
Підводячи підсумки минулого року, протоієрей Миколай Данилевич зазначив, що УПЦ треба будувати церковне життя за принципом, викладеному в біблійній книзі Неємії.
Заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви (ВЗЦЗ УПЦ) протоієрей Миколай Данилевич в коментарі ресурсу «Православие.ru» розповів про те, які події стали особливо значущими для УПЦ в 2020 році і на що перш за все слід спрямувати зусилля на рік 2021-й.
За словами спікера УПЦ, головним викликом для Української Православної Церкви і для всіх Церков в минулому році стала пандемія коронавірусу, яка багато в чому паралізувала зовнішнє церковне життя, «тому значущих подій в 2020-му було не так багато».
Так, головною подією внутрішнього життя УПЦ, вважає о. Миколай, став процес відновлення тих парафій, які постраждали в кризові 2018-2019 роки.
«У 2020 році багато громад УПЦ побудували нові храми замість тих, які були захоплені розкольниками, – пояснив він. – Майже щотижня ми читали новини про те, як в різних населених пунктах збирають кошти на будівництво, закладають підвалини майбутніх церков, зводять усім миром, а потім освячують. І це, на мій погляд, було найважливішою подією внутрішнього життя нашої Церкви в 2020 році».
Як вважає священнослужитель, «спокійні часи в житті держави і суспільства – це часи розвитку УПЦ. А періоди неспокою, соціально-політичних хвилювань, революцій і майданів – це часи розвитку "ПЦУ"». Тому, додав він, якщо в Україні буде зважена державна політика в сфері релігії, то розвиватися буде Українська Православна Церква, «а якщо знову почнуться потрясіння, то цей час для "ПЦУ"».
«Неприємним сюрпризом» для УПЦ в минулому році стало визнання ПЦУ архієпископом Кіпрським Хризостомом і частиною Синоду Кіпрської Церкви, продовжив заступник голови ВЗЦЗ УПЦ. Однак, підкреслив він, «цей факт не вплинув на внутрішнє життя УПЦ <...> часткове визнання Кіпрською Церквою наших розкольників нічого не змінило в міжконфесійній ситуації в Україні, адже після цього – і внаслідок цього – жоден прихід від нас не перейшов у розкол».
На думку священнослужителя, звідси можна зробити висновок: будь-яке потенційне визнання ПЦУ іншими Помісними Церквами вже не вплине на внутрішнє життя Української Православної Церкви.
«Люди вже давно визначилися, де правда, а де брехня, – пояснив о. Миколай. – В УПЦ дійсно залишилися вірні їй люди. І в стратегічній перспективі будь-які визнання з боку Помісних Церков "ПЦУ" вже не допоможуть. Адже, по суті, найголовніше і найважливіше для "ПЦУ", щоб їх визнали ми – УПЦ як справжня і історично існуюча в Україні Церква. Чому? Тому що ми поруч і живемо в одній країні. <...> Вони від нас відійшли і до нас повинні повернутися. Такий церковний принцип. Розкольники повинні повертатися в ту Церкву, яку вони покинули, а не створювати нову».
Що стосується зовнішнього життя УПЦ, то в 2020-му вона була відзначена інтенсивним спілкуванням з Сербською Православною Церквою. Як зазначив протоієрей, «ми для себе якоюсь мірою заново відкрили наших православних братів на Балканах і зблизилися з ними. Напевно, це сталося тому, що виклики, які стоять перед Сербської і Українською Церквами, багато в чому схожі».
Однією з важливих подій в богословському та академічному житті УПЦ в минулому році стала міжнародна конференція «Церква мучеників: гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті», яка в лютому пройшла в Києво-Печерській лаврі. За словами о. Миколая, «дуже добре, що вдалося провести такий значущий представницький форум, оскільки велика частина сил УПЦ зараз спрямована на захист Церкви від різних нападок з боку. А тут ми бачимо розвиток академічної діяльності, богословської думки, актуалізацію історії гонінь на віру в радянські часи, звернення до пам'яті новомучеників і сповідників».
«Підсумовуючи 2020 рік і дивлячись з надією на рік 2021-й, вважаю, що в Україні ми повинні будувати наше церковне життя за принципом, викладеному в біблійній книзі Неємії. Там йдеться про ті часи, коли євреї вийшли з вавилонського полону і почали відбудовувати стіни своєї столиці, а також Єрусалимський храм. Вони працювали, тримаючи в одній руці кельму, а в іншій – меч, відбиваючись від племен, які своїми набігами хотіли їм перешкодити. Іншими словами, вони не тільки захищалися, а й будували.
Тому, на мій погляд, і наша Церква повинна не тільки захищатися, а й бачити <...> Більшість наших зусиль має спрямовуватися на духовне життя, пастирську роботу, організацію конференцій, підтримку і розвиток зовнішніх зв'язків, місіонерську і просвітницьку діяльність. Дуже хочеться, щоб приклад конструктивної діяльності Неємії в кризові часи історії ізраїльського народу став і для нас таким собі зразком у розвитку нашого сучасного українського церковного життя», – підсумував протоієрей Миколай Данилевич.
Нагадаємо, раніше спікер УПЦ заявив, що дискримінація Церкви шкодить єдності і соборності України.
