Дискримінація Церкви шкодить єдності і соборності України, – речник УПЦ
Прот. Миколай Данилевич поділився роздумами про те, що необхідно зробити в Україні, щоб День Соборності був не просто державним святом, а реальністю.
Найголовніше, що потрібно зробити для єдності народу в Україні – не робити нічого, що б цій єдності загрожувало. Про це заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви протоієрей Миколай Данилевич написав на своїй сторінці в Facebook з нагоди святкування Дня Соборності в Україні.
Зазначивши, що у світській сфері слово «соборність» прийнято розуміти як синонім єдності, речник УПЦ уточнив, що «єдність народу (політичної нації) – це те, що потрібно кожній державі, і багато держав в світі не мають цієї єдності».
«Єдність потрібна й Україні. Однак цієї єдності немає. Суспільство поляризоване, Церква поділена. Що робити для того, щоб мати цю єдність? Найголовніше, не слід робити нічого такого, що б цій єдності загрожувало», – підкреслив священнослужитель.
Він пояснив, що «в церковній сфері є дуже небезпечна річ, яка руйнує саму можливість національної єдності/Соборності – закон про перейменування УПЦ в так звану "РПЦ в Україні"», і нагадав, що «з точки зору держави, віруючі різних церков є одночасно громадянами України».
При цьому, зазначив він, УПЦ досі є найбільшою конфесією за кількістю реальних вірян, а не прихильників» і до неї належать «такі ж українці, такі ж громадяни України, як і до ПЦУ, УГКЦ та інших конфесій», яких з допомогою вищезгаданого закону «хочуть маркувати або неформально оголосити ворогами або людьми другого сорту у власній країні, приписавши їх до РПЦ або до РФ».
На його думку, внесення положень закону про перейменування громад УПЦ в проект закону «Про державну політику перехідного періоду» щодо майбутнього перехідного періоду для деокупованих територій Донбасу і Криму також не сприятиме поверненню людей, і «подобається це комусь чи ні, але УПЦ – єдина українська суспільно-релігійна структура, яка там повноцінно присутня, і саме з назвою Української Православної Церкви».
«Як цей закон вплине на ідентичність тих мільйонів українців, які належать до УПЦ по всій країні, які говорять українською, співають українські пісні, колядки, платять податки, служать в армії, гинуть на війні...? Та ж сама ситуація і з російськомовними українцями. Всі вони (і україномовні, і російськомовні) у політичному плані відчувають себе українцями, асоціюють себе з Україною. Вони не відчувають себе росіянами. Зовсім ні. Українцями. А їх фактично змушують називатися "руськими в Україні", належати до міфічної "РПЦ в Україні" тощо. Хіба такими діями держава не штовхає всіх цих людей в обійми Російської Федерації? Для чого? Хіба це буде сприяти соборності та єдності України?» – підкреслив речник УПЦ.
«Таким чином, відбувається стигматизація значної частини наших громадян, які належать до УПЦ, – продовжив він. – Закон ніби говорить: вони вороги. Я розумію, чому це потрібно і в чому користь для ПЦУ. Але я не розумію, чому це потрібно і в чому тут користь для держави? А якщо точніше, для єдності нації. Політичної української нації. Україна різноманітна. І це факт. Тому слова Президента В. Зеленського: "ми всі українці, незалежно від того, якою мовою говоримо і в яку церкву ходимо", "ми різні, але рівні", є точними в плані констатації факту і напрямку майбутнього розвитку і консолідації нації».
Священнослужитель переконаний, що «ми, будуючи нашу українську політичну націю, не повинні робити ворогами і стигматизувати значну частину наших співгромадян, таких же українців».
«А тому та ідеологія, яку пропагує в політичному плані ПЦУ та її симпатики, шкодить єдності і соборності країни, – пояснив о. Миколай. – Ця ідеологія руйнує саму можливість консолідації нації. А тому від цієї ідеології слід відмовитися. Держава не повинна підтримувати її. Тому що ця ідеологія веде до постійних конфліктів, конфесійного та громадянського протистояння. Слід це все міняти. Слід говорити про інклюзивні речі, шукати об'єднавчі ідеї, а не ексклюзив на кшталт "хто не скаче, той москаль". Такі спроби в словах і ідеях Президента В. Зеленського були і є. Хоча б тому, що немає іншого виходу. Альтернатива – конфлікти, поділ, загострення, протистояння. А цього нам не треба».
Він підкреслив, що «ми як держава і нація, повинні прийняти той факт, що і віруючі ПЦУ, і віруючі УПЦ є українцями. Всі. Це факт. І з цього починати будувати націю. Зміна назви УПЦ не призведе до того, що її вірні перейдуть в ПЦУ. Цього не буде, тому що люди в Церкві керуються не національними, а релігійними мотивами. Але це однозначно нашкодить нашій державі».
У справі розвитку держави треба стати вище цих поділів «і не виносити їх на загальнодержавний рівень, ще й закріплюючи їх у державних законах», додав заступник голови ВЗЦЗ УПЦ.
«Згадані закони слід скасувати, людям треба дати відчути себе повноцінними громадянами, які б вірили в Україну, і спільно будували б націю. Тільки тоді День Соборності України буде не тільки черговим державним святом, часто далеким від звичайної людини, а може стати реальністю, близькою для кожного громадянина», – підкреслив він.
Раніше СПЖ писала, що в законі про «перехідний період» для Донбасу прописали перейменування УПЦ.
