Митрополит Августин привітав православних військовослужбовців із Різдвом
Напередодні свята митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин звернувся до всіх православних військовослужбовців України з Різдвяним посланням.
Голова Синодального відділу УПЦ із взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин привітав із Різдвом Христовим православних генералів і адміралів, офіцерів, сержантів і старшин, солдатів і матросів, а також всіх працівників Збройних сил, правоохоронних органів та інших військових формувань України.
Нижче наводимо текст Різдвяного послання митрополита Августина, опублікований на сайті Синодального відділу УПЦ.
Христос рождається!
«Ангели співають, архангели оспівують, херувими
взивають, серафими славословлять ‒ все торжествує,
бачачи Бога на землі і людину на небесах.
Не досліджуй, як це: де хоче Бог,
там перемагається порядок природи».
Святитель Іоанн Златоуст.
«Слово на Різдво Спасителя нашого Іісуса Христа».
Дякувати Богові, ми знову сподобилися святкувати Пришестя у світ Сина Божого. Як колись пророки, передбачаючи Христове Різдво, готували народ до цієї події, так і Свята Церква щороку готує нас до сьогоднішнього торжества тривалим постом і Богослужбовими піснеспівами, закликаючи: «Христос з небес − зустрічайте!». Святитель Інокентій, архієпископ Херсонський, зауважує: коли навіть земні важливі або значущі події готуються особливим розпорядженням, то якою ж має бути підготовка наша до зустрічі Небесного Царя? І висловлює жаль, що передноворічна суєта, марноти, надмірні клопоти про прикраси і святкові застілля поглинають нас цілком, нерозсудливо увічнюючи лише «пам’ять про догождення Іродом плоті», тоді як Народжений Спаситель приготував збагачення нас іншими дарами. «Тільки не принось до ясел Його з собою світу і його похотей, а з’явися з серцем сокрушенним і духом смиренним… Чи можна згадати смирення Божественного Отрочати і не жахнутися від своєї гордості, зверхності і марнославства, щодо яких у нас часто немає жодних меж?» Готовність наша до сприйняття Господа нашого Іісуса Христа і демонструє нашу справжню сутність, духовний стан нашого життя.
“Бачу тесляра та ясла, бачу Немовля і Діву-Матір, позбавлену всього, пригнічену бідністю і нуждою. Слава поблажливості Твоїй, Божественний Людинолюбцю!” – устами Неокесарійського святителя Григорія захоплено сповідує Свята Церква. Освічені, хто тлумачать Закон і цитують Пророків, не впізнають Його; володар Ірод досліджує народження, однак не з метою піднести славу Спасителеві, а вбити Його. Випробуємо ж і ми своє серце, наскільки його закам’янілий ґрунт здатен сьогодні вмістити Божественне Немовля. В наш час неймовірної пересиченості різноманітною інформацією глушиться і радість благовістя про Пришестя у світ Сина Божого, і губиться розповідь про обставини преславного Народження Богонемовляти, які так глибоко і проникливо викладаються у великих отців Церкви. Заглушає голос Церкви і саме теперішнє наше життя: метушливе, бліде, скорботне.
У Святому Письмі чітко визначаються причинно-наслідкові зв’язки всього, що більш детально витлумачено в духовній літературі. Так, у Книзі Притч говориться, що «лагідне серце – життя для тіла, заздрість – гниль для кісток» (Притч. 14, 30). Саме тому Господь наш Іісус Христос зауважує, що «не здорові мають потребу в лікарі, але хворі» (Мф. 9, 12; Мк. 2, 17; Лк. 5, 31). Усвідомлення прямого зв’язку гріха і хвороби, розуміння, що слабкість і неміч є наслідками пристрастей, особливо актуальні сьогодні, коли переважна частина людства потерпає від напруження, обмежень та інших негараздів через поширення заразної і згубної хвороби. В історії багатостраждального Іова примітно підкреслюється, що сатана просить у Бога дозволу доторкнутися до цього чоловіка, щоб нашкодити йому. Преподобний Антоній Великий попереджає, що гріхом ми самі добровільно з’єднуємо себе з духами злоби, з демонами-мучителями. Укорінені в нашій повсякденності осуд, неправда, блуд, лукавство та інші численні пристрасті в нас і є тими причинами, про наслідки яких доводиться кожному зітхати. Тому святі отці і звертають нашу увагу, що за кожним гріхом стоїть біс. Уважне, відповідальне ставлення до свого духовного життя, ретельне випробування себе, укорінення прихованого в серці всього доброго і святого, викорінення в собі гріха, прагнення досягати чистоти і святості – все це і є належною підготовкою до прийняття Того, на Кого херувими і серафими навіть дивитися не відважуються.
Звернімо ж наш дух у Вифлеємську печеру, ухиляймося від світу і змусимо себе уникати диявольських підступів, про які ми вже попереджені, щоб, за словом апостола Петра, «уникнувши скверн світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа», знову не заплутуватися в них і не перемагатися ними, бо «останнє буває для таких гірше за перше» (2 Пет. 2, 20).
Хай же не даремним буде для кожного з нас Втілення Христове. Хай не занурюють нас у зневіру згубні приклади з життя навколишнього нас світу, адже і «донині Царство Небесне силою береться, і ті, хто вживають зусилля досягають його» (Мф. 11, 12). Хай Господь, Який нині народився, прославиться в нашому успішному прагненні покинути морок гріха, тому що крім Христа «немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастися» (Діян. 4, 12). Торжествуємо і радіємо, що Бог так діє в світі і в нас! Не станемо знеславляти себе потрясіннями світу що лежить у злі, його оманливими цінностями і тлінними ідеалами, але, зтрусивши прах його з себе, за словом святителя Іоанна Златоуста, будемо «возсилати славу Христу, Який зробив незручне зручним, з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків».
Христос рождається!
Славте Його!
Різдво Христове
2020/2021 року Божого,
м. Київ.
+ Августин,
митрополит Білоцерківський і Богуславський,
голова Синодального відділу УПЦіз взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями
України
Нагадаємо, раніше СПЖ опублікувала Різдвяне послання Предстоятеля УПЦ архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви.
