Юрист пояснив, що робити парафіям УПЦ у разі заборони їхньої діяльності
За словами правозахисника Олега Денисова, забороняючи діяльність громади УПЦ парафіяни можуть користуватися храмом як фізичні особи.
Голова правозахисної організації NGO Public Advocacy Олег Денисов розповів, як можуть чинити віряни УПЦ, якщо в результаті ухвалення антицерковного закону влада спробує забороняти діяльність церковних громад, кожна з яких зареєстрована як релігійна організація та юридична особа.
«Заборону діяльності юридичної особи слід відрізняти від заборони на сповідання віри, – зазначив правозахисник. – Заборона на сповідання віри в принципі не може бути встановлена. Тому люди, які користуються якимось храмом, можуть ухвалити рішення про те, що вони користуються цим храмом як фізичні особи і самі вирішують, якого священника їм запрошувати».
Юрист пояснив, що «для цього достатньо скласти звичайний договір – не обов'язково договір оренди, не обов'язково нотаріальний – просто ухвалити рішення, скласти протокол загальних зборів, що храмом вже користуватимуться люди як фізичні особи; пожертвування, оплату за комунальні послуги, будь-які інші господарські питання можна перебудувати за іншими схемами: можна зареєструвати громадську організацію, можна фізичним особам платити за послуги».
За словами Денисова, «це цілком законна легітимна схема на той випадок, якщо тема з забороною УПЦ набуде якихось диких гротескних форм тиску, які абсолютно не належать до правового поля».
Як повідомляла СПЖ, Олег Денисов заявив, що навіть якщо буде прийнято один із законопроєктів, направлених на заборону Української Православної Церкви, «це не означає, що діяльність УПЦ, яка складається з більш ніж 12 000 релігійних організацій, одночасно припиниться, і що не можна буде молитися чи користуватися храмами».
