У РПЦ озвучили принципову позицію щодо новітніх біотехнологій
Ставитися до людських ембріонам «як до видаткового матеріалу експериментів» неприпустимо, нагадав митрополит Тихон (Шевкунов).
Під час Всеросійської мультимедійної конференції «Біоетика і генетика: виклики XXI століття», яка відбулася 16 жовтня 2020 року, член Вищої Церковної Ради, голова Патріаршої ради з культури митрополит Псковський і Порховський Тихон (Шевкунов) озвучив позицію Руської Православної Церкви щодо новітніх біотехнологій. Про це повідомляє РИА Новости.
Ієрарх процитував документ «Про редагування геному людини», прийнятий півтора роки тому Церковно-громадською радою з питань біомедичної етики. У документі, зокрема, йдеться, що маніпуляції над живими ембріонами можуть мати своїми негативними наслідками відношення до них «як до видаткового матеріалу експериментів, при тому, що по відношенню до них необхідно застосування тих же норм і стандартів, що і до експериментів над людьми».
«Як я розумію, це спірне питання в науковому співтоваристві, але я озвучив принципову позицію Церкви, – сказав митрополит Тихон. – Зрозуміло, що це ускладнює ті експерименти, які вже зараз ведуться. Але – лише ускладнює».
Звернувши увагу на слова деяких учасників обговорення про те, що «статус ембріона – це статус особи», ієрарх зазначив, що сам він «не зовсім впевнений, що це так», уточнивши, що це його особиста позиція. У той же час ембріон, підкреслив він, це «потенційно майбутній чоловік».
«Це, напевно, для всіх очевидно, – додав митрополит Тихон. – І ставлення до нього як до "витратного матеріалу", дійсно, далеко-далеко не бездоганно. І якщо зараз вчені зможуть знайти якийсь прийнятний варіант експериментів і впливу на ембріон в цілях лікування, то, звичайно, це було б чудово. Що це буде, ми не знаємо. Але це такий, якщо можна сказати, категоричний імператив з боку церковної та християнської етики».
Ієрарх РПЦ нагадав, що в згаданому ним документі міститься попередження щодо «можливих помилок неточного редагування геному» і «неможливості прогнозування негативних наслідків генетичного редагування в ряду поколінь носіїв змінених генів». Позиція Церкви, за його словами, полягає в необхідності ретельної всебічної експертної оцінки та громадської дискусії про можливі наслідки втручання в геном.
«Не хочеться бути алармістом, але ми не розуміємо, що, можливо, ми справді перебуваємо перед якоюсь "скринькою Пандори". Про що говорять, в тому числі, і вчені в першу чергу. Власне кажучи, вони-то про це і говорять... І ми в даному випадку – не професійні лікарі, члени Церкви – ні в якому разі не претендуємо на статус експертів або суддів, але ми, загалом, настійно чекаємо відповідей на ці питання. Для нас, повірте – так само, як і для багатьох членів нашого суспільства – це дуже важливо», – підкреслив митрополит Тихон (Шевкунов).
Як повідомляла СПЖ, в 2020 році Нобелівську премію з хімії присудили за відкриття редагування ДНК.
