Папа підписав енцикліку про «єдине людство» й інтеграцію мігрантів

06 Жовтня 2020 17:20
70
Папа Франциск підписує енцикліку на гробі католицького святого Франциска Ассизького. Фото: vaticannews.va Папа Франциск підписує енцикліку на гробі католицького святого Франциска Ассизького. Фото: vaticannews.va

Ватикан оприлюднив третю енцикліку папи римського Франциска під назвою «Всі брати», яку сам понтифік назвав «соціальною».

3 жовтня 2020 року глава Римсько-католицької церкви папа Франциск підписав нову енцикліку «Fratelli tutti» («Всі брати»), в якій підкреслив, що настав час мрії про «єдине людство». Про це повідомляє Vatican News.

Новий документ, який вказує на «братство та соціальну дружбу як на шлях для творення кращого, більш справедливого і мирного світу», понтифік вперше підписав не у Ватикані, а в Ассізі, в базиліці католицького святого Франциска Ассизького.

Енцикліка складається з восьми розділів. У першому – «Тіні замкнутого світу» – понтифік вказав на «глобальні проблеми, які вимагають глобальних дій»: маніпуляція і деформація понять демократії, свободи і справедливості, егоїзм і байдужість до загального блага, заснована на прибутку і на культурі викидання логіка ринків, безробіття, расизм, злидні, нерівноправність, поневолення, торгівля людьми, зловживання у відношенні жінок, примушування їх до аборту, торгівля органами.

У відповідь на ці «тіньові аспекти» глава РКЦ в другій главі енцикліки – «Чужий на дорозі» – закликає всіх «зробитися ближніми для інших, перестерігаючи християн впізнавати лик Христа в обличчі кожного знедоленого».

Третя глава – «Мислити і породжувати у відкритому світі» – закликає «вийти із самих себе» і відкритися назустріч ближньому, прагнучи до «універсального спілкування». Тут понтифік вказав на необхідність захищати сім'ю і поважати її виховну функцію, а також порушив тему міжнародних відносин (кожна країна належить також й іноземцю) і приватної власності, яка повинна відійти на другий план у порівнянні з універсальним призначенням створених благ».

Четвертий розділ – «Серце, відкрите всьому світу» – папа Франциск присвятив темі інтеграції мігрантів. Він запропонував спростити для них отримання віз, забезпечити житлом, роботою та освітою, а також «гарантувати релігійну свободу».

У п'ятій главі енцикліки понтифік говорить про «доброякісну політику», яка стає одним з найцінніших різновидів любові і служить загальному благу». Тут він відзначив велику роль «народних рухів» і зосередженість на гідності людини. Крім того, у цій главі підкреслюється необхідність реформи ООН, яка «повинна просувати силу закону, а не закон сили».

Шостий розділ – «Діалог і соціальна дружба» – пропонує концепцію життя «як мистецтва зустрічі з усіма без винятку»: у кожної людини можна чому-небудь навчитися, на зміну жорстокості, страху і поспіху повинна прийти доброзичливість.

У сьомому розділі – «Маршрути нової зустрічі» – стверджується, що світ веде до творення суспільства, заснованого на взаємному служінні, і «любити треба всіх без винятку». При цьому «любити гнобителя означає допомогти йому змінитися і не дозволяти йому гнобити ближнього», а прощення не означає безкарність. Папа підкреслив, що прощення передбачає справедливість і пам'ять, і «простити не означає забути: це означає відмовитися від деструктивної сили зла і відплати».

Тут же понтифік торкнувся теми воєн, які є «поразкою для політики і для людства», і підкреслив, що «в даний час, на відміну від минулого, не може йти мови про "праведну війну"». Крім того, він вказав на неприпустимість смертної кари в усьому світі і закликав захищати священний характер життя у всіх ситуаціях, де його намагаються принести в жертву: життя народжених дітей, інвалідів, літніх.

Остання, восьма, голова енцикліки – «Релігії на служінні братства у всьому світі» – зачіпає тему тероризму, який, за твердженням глави РКЦ, «не породжується релігією, але його причини укладені в невірній інтерпретації релігійних текстів, а також в політиці голоду, бідності, несправедливості і гноблення». Папа Франциск стверджує, що мир між релігіями можливий, і для цього потрібно всім гарантувати основоположне право людини – релігійну свободу. Особлива роль у захисті цієї свободи належить Церкві, яка, хоч і «не займається політикою, не відкидає політичний вимір людського буття».

На завершення папа Франциск процитував Документ про людське братерство заради миру в усьому світі і добросусідства», підписаний ним 4 лютого 2019 року в Абу-Дабі разом з верховним імамом Аль-Азхара Ахмадом Аль-Тайібом, відновлюючи заклик до діалогу, щоб він «став шляхом загальної співпраці»

Як повідомляла СПЖ, раніше папа римський Франциск порівняв мігрантів з Ісусом Христом і Його сім'єю.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також