Сербська Церква канонізувала 75 нових святих
У Хорватії канонізували священномучеників Горнокарловацьких, які постраждали у 1942–1943 роках, та Святих немовлят, які загинули у концтаборах Ястребарсько та Сисак.
17 липня 2023 року в Сербській Православній Церкві був звершений урочистий акт канонізації понад 75 святих Карловацької єпархії, повідомляє сайт Televizija Hram.
На малому вході під час Божественної літургії, яку звершували єпископ Далматський Никодим, єпископ Єгарський Нектарій і єпископ Горнокарловацький Герасим було зачитано рішення Архієрейського Собору Сербської Церкви про канонізацію святителя Даниїла (Якшича), 73 священномучеників Горнокарловацьких, які постраждали під час Другої світової війни, та Святих немовлят, які загинули в концтаборах Ястребарсько та Сисак у 1942–1943 роках.
Був проспіваний тропар новим святим, а архієреї благословили народ їхньою іконою.
Під час проповіді єпископ Герасим зазначив, що «Церква Божа сповнена святих мучеників і сповідників, бо Церква Божа спочиває на крові мучеників».
«Так і наша єпархія, хоч і не створила нікого з преподобних отців, але створила багатьох святих мучеників. Церква завжди жила життям народу і ніколи не залишала свій народ у скрутну хвилину, про що свідчить сьогоднішнє свято», – зазначив владика.
Святий Даниїл народився на свято Різдва Христового в 1715 році в Сербських Моравицях. Хлопчиком він вступив до монастиря, а в 19 років був висвячений на ієродиякона, а потім на ієромонаха. Він відомий як стійкий захисник Православ'я від уніатства.
В 1750 році його було обрано єпископом Горнокарловацьким. Незважаючи на втручання тодішньої габсбурзької влади, св. Даниїл зумів провести значні відновлювальні роботи у своєму рідному Гомірському монастирі. Він же збудував іконописну школу, будинок для священників та Введенський храм.
Святитель Даниїл зіткнувся з гоніннями як з боку віденської влади, так і з боку Католицької церкви, але зберіг свою полум'яну православну віру, яка стала прикладом для народу.
Після нетривалої хвороби мирно відійшов до Господа 27 січня 1771 р. у віці 55 років.
Табір Ястребарсько – табір для сербських дітей, створений хорватськими усташами під час Другої світової війни в однойменному місті в Незалежній державі Хорватія (НДХ).
У таборі утримувалися діти віком від місяця до 14 років, яких привозили з різних концентраційних таборів, створених усташами. В основному вони потрапляли до концтаборів після військових операцій усташів, вермахту та СС проти югославських партизанів (НОАЮ) та каральних рейдів проти мирного сербського населення. Концтабір Ястребарсько знаходився за 37 кілометрів від столиці НДХ Загреба і функціонував у липні – жовтні 1942 року.
Загалом у таборі було щонайменше 3336 дітей, їх загинуло щонайменше 449. Безліч дітей було взято на виховання сім'ями місцевих жителів, ще кілька сотень було звільнено югославськими партизанами 26 серпня 1942 року. Близько 300 дітей, що залишилися в таборі, після його закриття були розміщені в замку Ердеді в Ястребарсько, де залишалися до кінця війни.
Раніше СПЖ писала, що в Боснії звершили поминання 11-річного новомученика, вбитого албанкою.
