В УПЦ розповіли, як розвиваються українські православні громади в Ірландії

Пресслужба Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви опублікувала статтю вірянина Олександра Пархоменка, який проживає в ірландському місті Кілларні, де він підбив підсумки першого року присутності УПЦ у цій країні.

У публікації наголошується, що перше богослужіння Української Православної Церкви в Ірландії відбулося 10 липня 2022 р. у місті Корк. Заступник голови ВЗЦЗ УПЦ протоієрей Миколай Данилевич звершив Божественну літургію в залі на території католицької місії Священного Серця, що розташована поблизу центру розміщення українських біженців.

За п'ять тижнів до Ірландії прибув клірик Чернівецько-Буковинської єпархії архімандрит Веніамін (Волощук), який став першим постійним священником УПЦ на ірландській землі. 20 грудня 2022 р. Священний Синод призначив його керуючим парафіями УПЦ за кордоном.

Першу літургію отець Веніамін також звершив у Корку, після чого розпочав організацію постійних богослужінь у Кілларні – туристичній столиці графства Керрі, розташованого на південному заході острова. Починаючи зі свята Успіння Божої Матері, служби в Кілларні звершують щотижня. Спочатку громаді УПЦ тимчасово надали у користування приміщення католицького храму Воскресіння, пізніше богослужіння почали проводити в англіканській церкві святої Марії у центрі міста. Настоятель храму отець Саймон уже багато років цікавиться Православ'ям. Згодом він навіть приїхав до Києво-Печерської лаври на архієрейську хіротонію архімандрита Веніаміна, яка відбулася 3 січня 2023 року.

Перше богослужіння в статусі єпископа владика Веніамін відслужив у Кілларні на Різдво Христове 7 січня 2023 р. Наступного дня він відслужив літургію в центрі для біженців Траболган у графстві Корк. На богослужінні були присутні понад 60 осіб і майже всі вони приступили до Святого Причастя.

Через кілька тижнів на прохання православних українців, які мешкають на півночі острова, відбулося богослужіння у місті Леттеркенні, у приміщенні, що належить місцевій пресвітеріанській громаді. З цього моменту служби відбувалися там раз на місяць – аж до прибуття священника Олексія Мельника, якому священноначальство доручило душпастирську опіку над вірянами УПЦ, які проживають на півночі Ірландії.

У свято Входу Господнього в Єрусалим звершили першу літургію в містечку Каслбеллінгем на північ від Дубліна. Помешкання надала англіканська громада.

На Великоднє богослужіння в Кілларні зібралося понад 200 вірян УПЦ з різних куточків країни, у тому числі і з тієї частини, що входить до Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Деякі віряни, щоб потрапити на святкову службу, діставалися громадським транспортом понад 300 км.

У червні 2023 р. до Кілларні прибув священник Іоанн Крицький, якому доручили духовну опіку над парафією УПЦ.

Цього року громади УПЦ отримали можливість проводити богослужіння ще у кількох храмах. Зокрема, було досягнуто домовленості з представниками Румунської Православної Церкви про використання їхнього храму в Корку. Після Великодня католицька парафія у місті Наван (графство Міт) запропонувала у користування громаді УПЦ каплицю святої Анни, яка входить до комплексу будинків місцевого собору. Спільноту опікує священник Стефан Ковташ.

У липні віряни УПЦ отримали дозвіл на використання католицького храму на честь Воскресіння Христового у місті Голуей на західному узбережжі. Тепер там відбуваються богослужіння щосуботи. Парафію очолив протоієрей Володимир Головаков, який раніше служив у Житомирській єпархії.

«Таким чином, незважаючи на всі складнощі та протидію окремих вороже налаштованих осіб та структур, наша Українська Православна Церква за кордоном розвивається, – зазначає Олександр Пархоменко. – Ми вчимося жити за новими правилами, коли ми не маємо власного храмового приміщення і буквально для кожного збору маємо отримувати згоду. <...> У нас немає іконостасів, кіотів, блискучих свічників та багатьох звичних для нашого українського церковного богослужбового життя речей, іноді молимося у спортзалах чи інших непристосованих приміщеннях (згадується історія християнства перших століть), але у Святій Євхаристії ми об'єднуємося істинними Кров'ю Христовими, як і у прекрасних храмах на Батьківщині. І в цьому є суть Церкви. А зовнішні прекрасні форми – храми, іконостаси, ризи – крок за кроком, сподіваюся, прийдуть, якщо на те буде Воля Господня і вистачить нашого старання».

Автор тексту наголосив, що в Україні «чудові храми, у будівництво яких були вкладені роки та десятиліття праці, зараз насильно відбирають, і ці храми стоять порожніми або перетворюються на майданчики для світських заходів», і «це привід згадати, що "Господь не в рукотворних храмах живе"».

Раніше СПЖ писала, що у найдавнішому храмі Литовської Православної Церкви на честь святої великомучениці Параскеви П'ятниці, що у центрі Вільнюса, діє українська громада.