Олександрійський ієрарх запропонував план вирішення «української проблеми»
Митрополит Зімбабвійський Серафим запропонував об'єднати в одну структуру УПЦ, ПЦУ та УПЦ КП, а потім провести Всеправославний Собор
Архієрей Олександрійської Церкви митрополит Зімбабвійський Серафим (Кіккотіс) надіслав до редакції СПЖ листа з назвою «Пропозиція з канонічного шляху вирішення українського питання». Наводимо його текст, що стосується церковної України.
«Неможливе людям можливе для Бога» (Від Луки 18:27)
Великі проблеми, з якими наша Церква стикалася у своєму історичному шляху, вона вирішувала через свою Соборність, завжди зауважуючи пріоритет просвітлення Святим Духом: «гідно прославимо Святого Духа» (Дії Апостолів 15:28). Другим характерним чинником є те, що переважаючий голос належить більшості з єпископів Церкви: «нехай переважає голос більшості» (3-й канон Першого Вселенського Собору).
Обговорюючи з архієреями всіх Помісних Православних Церков, включно з Преосвященними митрополитами Діоклійським Каллістом Уером (Вселенський Патріархат), Амфілохієм Радовичем Чорногорським (Сербський Патріархат), а також з нашим вчителем, Блаженнійшим Архієпископом Албанії Анастасієм, і з моїм духовним батьком, митрополитом Кіккським і Тіллірійським Никифором, та іншими видатними сучасними православними архієреями і богословами, моя пропозиція для канонічного розв'язання Українського Питання, яку, можливо, підтримають більшість із Помісних Православних Церков, а можливо, й усі вони, наступна:
По-перше, повне відновлення колишнього митрополита Київського і всієї Русі, Філарета, який обіймав цю посаду протягом 26 років (1966-1992) під юрисдикцією Московського Патріархату, знятого з посади у 1992 році та підданого анафемі у 1997 році. Коли йдеться про того, хто не є єретиком, але перебуває у розколі, Церква завжди була позитивно налаштована на збереження єдності через свої Соборні рішення. Сьогодні колишньому митрополиту Київському 94 роки і його вже було відновлено Патріархією Константинопольською у 2018 році.
По-друге, з відновленням колишнього митрополита Київського Філарета може бути вирішена позиція десяти Помісних Православних Церков з питання щодо законності висвячення Блаженного Предстоятеля Православної Церкви України Епіфанія, яке було затверджене Константинопольським Патріархатом у 2018 році та потім підтримане Предстоятелями Церков, насамперед Греції, потім Кіпру та Патріархату Олександрії. Архієреї та паства з цих чотирьох Церков не згодні з наявною автокефалією, що призводить до проблем у єдності цих Церков і навіть до нелегітимних вторгнень у законні юрисдикції інших Церков (наприклад, вторгнення росіян в Африку).
По-третє, Блаженніший Предстоятель Православної Церкви України Митрополит Онуфрій, який керує більшістю православних вірян в Україні та визнаний чинним Предстоятелем десятьма Помісними Православними Церквами, має бути на чолі вирішення української проблеми та забезпечення єдності православних вірян в Україні.
По-четверте, всі Помісні Православні Церкви визнають право українців на автокефалію. Україна є другою за населенням країною серед православних держав (понад сорок мільйонів осіб).
По-п'яте, зі смиренністю і любов'ю, щоб відновити видиму єдність Православних Церков і подолати існуючу неузгодженість, необхідно скликати Святий і Великий Собор для врегулювання автокефального статусу України, який був би підтриманий усіма Помісними Православними Церквами.
По-шосте, необхідно з нашими молитвами досягти згоди і діалогу між Константинополем і Москвою для підготовки Святого і Великого Собору з питання єдності Помісних Православних Церков і канонічного присвоєння автокефалії Українській Православній Церкві.
По-сьоме, зі страхом Божим і смиренням, за допомогою наших молитов, необхідно прийняти попередні пропозиції, які будуть остаточно вирішені Святим і Великим Собором.
Основні положення попередньої пропозиції будуть ясними з таких пунктів:
1. Переконати Московський Патріархат у необхідності відновлення в посаді архієрея митрополита Київського і всієї України Філарета, який пробув на цій посаді впродовж 26 років (1966-1992) під юрисдикцією Московського Патріархату, аж до його зняття з посади у 1992 році та анафеми у 1997 році. Після того як щоб і він сам через смиренність заради єдності Церкви переконався в необхідності письмово висловити своє покаяння і послух його Патріархату.
2. Узгодити заздалегідь питання про правомірність висвячення нового Предстоятеля Епіфанія, який визнаний чотирма Помісними Православними Церквами, але не визнаний десятьма іншими Православними Церквами. Можливо, з вирішенням першої проблеми можна буде розв'язати й цю, оскільки Епіфаній був висвячений Філаретом.
3 Автокефалія Православної Церкви України має об'єднувати всіх православних України. Оскільки відсутність видимої єдності православних України пов'язана не з єрессю, а з канонічною юрисдикцією, з розколом. Святий і Великий Собор може прийняти канонічне рішення у співпраці з українцями для збереження їхньої видимої єдності.
4. Предстоятелем Православної Автокефальної Церкви України може бути обраний Філарет (94 роки). Заступником Голови Священного Синоду буде Онуфрій (77 років), а також заступником Голови Священного Собору буде Епіфаній (44 роки). Ніхто не знає день його смерті, але оскільки ми всі є смертними і живемо в світі, після Філарета на пост Предстоятеля вступає Онуфрій, а після Онуфрія – Епіфаній».
Раніше СПЖ писала, що Олександрійський ієрарх закликав провести Раду Предстоятелів.
