Архієрей розповів про богослужбове життя громад УПЦ, у яких забрали храми

Громади Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, у яких відібрали храми, налагоджують богослужбове життя у приватних пристосованих приміщеннях і навіть організовують там служби архієрейським чином. Про це розповів в інтерв'ю Інформаційно-просвітницькому відділу УПЦ архієпископ Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор.

«Через день, особливо у вихідні дні, ми дізнаємося, що у тому чи іншому селі, селищі чи місті відбуваються спроби силових захоплень наших храмів, – сказав владика. – Незважаючи на це, наші віряни зберігають єдність своїх громад, і навіть якщо їхні храми силоміць захоплені, вони знаходять інші місця, пристосовують їх під храми, щоб не залишатися без молитви, без Божественної літургії, без єдності з усіма православними християнами. Їх літургічне парафіяльне життя продовжується».

За словами архієрея, коли він уперше після недавнього призначення на Хмельницьку кафедру проводив збори благочинних єпархії, один із священників запитав, чи поїде він служити на дому – туди, де у церковної громади забрали храм.

«Я відповів, що коли у мене буде вибір, куди їхати на якесь свято – до типового храму чи до пристосованого приміщення – я завжди буду вибирати пристосоване приміщення», – зазначив архіпастир.

Він розповів про свій досвід подібних богослужінь.

«Перша моя така служба була у селі Пархомівці Хмельницького району. Настоятель тієї громади запросив мене, і моя пропозиція була, щоб я приїхав і відслужив там священницьким чином Божественну літургію. Але люди – там дуже міцна громада – сказали: "Ні, хай владика служить повним архієрейським чином. Ми будемо вчитися співати архієрейську службу". І вони тиждень проводили репетиції. Богослужіння відбулося повним архієрейським чином, незважаючи на певні обмеження простору – це нам не завадило. Звичайно, такі богослужіння я буду пам'ятати все життя», – зазначив архієпископ.

Зустрічаючи архієрея, віруючі Пархомівців виклали від воріт до входу до молитовного будинку доріжку із квітів завдовжки близько 10 метрів. «Я такого не бачив у наших гарних столичних храмах. Вона мене вразила. Навіть не хотілося ступати, щоби цю красу не зіпсувати. Але люди кажуть: "Владико, це для того, щоб ми прикрасили сьогоднішню нашу молитву і це богослужіння"», – згадує архієпископ.

Також владика розповів про Божественну літургію, яку він служив у престольне свято в хмельницькій громаді на честь святого Георгія Побідоносця. Як писала СПЖ, храм цієї громади прихильники ПЦУ захопили 10 квітня. Богослужіння звершували у пристосованому приміщенні – камінному залі житлового будинку.

«Люди віддали це помешкання, щоб там могли зібратися віруючі та помолитися. Там, де горнє місце, був камін, і вся стіна викладена дровами. І людей було понад сто. У це приміщення всі не могли поміститися, люди стояли на вулиці. Причащалися, плакали, сльози котилися по їхніх обличчяхи. Їм було боляче від того, що не могли молитися у своєму храмі, тому що він був захоплений», – сказав архієрей.

За його словами, «у таких парафіях люди єдині, вони один одного підтримують, їх важко переконати, і це зігріває серце і душу».

«Наше завдання – зберегти наші громади. Якщо люди, у яких відібрали храм, залишаються [в громаді УПЦ] – а це буває майже в кожному випадку, коли храм захоплюють силою – ми маємо докласти всіх зусиль, щоб там тривало богослужбове парафіяльне життя, – наголосив архієпископ. – Ми будемо молитися, де буде можливість: і в будинках, і на квартирах, і під дубом у полі, і просто неба, бо люди бажають молитви і хочуть бути вірними Українській Православній Церкві. І я як єпископ робитиму все, що в моїх силах, щоб бути з людьми до останнього, в яких би умовах ми не опинилися».

Як писала СПЖ, архієпископ Віктор (Коцаба) повідомив, що захоплений рейдерами ПЦУ Георгіївський храм м. Хмельницького навіть у день престольного свята стояв зачиненим.