Митрополит Митрофан: Самообмеження робить людину сильною
На шляху до Бога для людини дуже важливо навчитися самообмеженню. Самообмеження робить людину сильною, вважає митрополит Митрофан.
Історія християнського подвижництва показує нам, що на шляху до Бога для людини дуже важливо навчитися самообмеженню. Про це сказав митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан у своїй проповіді в Хрестовоздвиженському храмі УПЦ в Горлівці, повідомляє прес-служба єпархії.
«Історія християнського подвижництва показує нам, що на шляху до Бога для людини дуже важливо навчитися самообмеженню – в чомусь самого себе зупиняти, говорити самому собі «ні». Це дуже складна вправа для сучасної людини, що живе в епоху споживання. Вона взагалі нездатна собі ні в чому «ні» сказати. Якщо вона чогось хоче і це у неї не виходить або немає можливості це отримати, для неї це просто страшна скорбота і нестерпна катастрофа. Тому люди такі слабкі, так легко їх налякати і маніпулювати ними. Чим слабша людина, тим вона безпорадніша. Але самообмеження робить людину сильною, такий ось парадокс», – зазначив ієрарх.
За його словами, коли людина вміє говорити «ні», коли сама себе зупиняє, коли вміє виконувати аскетичні вправи, вона стаєш сильнішою.
«Зверніть увагу на корінь "само-". Ми всі з вами на карантині були. Ми не самі себе посадили на карантин, тому і важко було, і користі від цього ніякої духовної ніхто не отримав – це було насильно, нас змусили. Сьогодні кордони закриті – ми не самі їх закрили, нас в таку ситуацію поставили. Це теж не духовний подвиг, це не самообмеження. Самообмеження – це коли у тебе є всі можливості, а ти сам себе обмежуєш, і ось цей подвиг вже має духовний зміст.
Якщо людина сидить у в'язниці і її годують хлібом і водою, то ми не говоримо, що вона великий постник. Вона важке випробування несе, вона страждає, вона сумує, але ніякої духовної користі хліб і вода їй не приносить. А коли у тебе є можливість з'їсти яйце, масло, холодильник у твоїй владі, але ти сам себе обмежив і їси тільки хліб і воду, це починає приносити духовну користь. Якщо тебе замкнули в монастирі на ключ і не випускають, це не означає, що ти став ченцем, навіть якщо ти там все життя проведеш. А коли ти сам туди прийшов і добровільно звідти не йдеш, коли ти весь час свого життя віддаєш молитві, спілкуванню з Богом і подвигам самообмеження, такий подвиг стає духовним, і в людині відбуваються зміни», – сказав архієрей.
За його словами, «ми, кожен у свою міру і по своїм силам, теж повинні вчитися самообмеженню. Самі себе приборкувати, самі собі говорити "ні", не погоджуватися з усіма своїми бажаннями. Саме ця праця, ця духовна вправа допоможе нам щось про світ дізнатися таке, чого ми інакше не дізнаємося, допоможе відчути солодкість цього подвигу, зрозуміти, в чому його сенс і сила».
Як повідомляла СПЖ, раніше в Луганській єпархії освятили храм на честь святого Серафима Саровського.
