Церква святкує пам'ять святих апостолів Петра і Павла
Православна Церква святкує пам'ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Це свято є першим непісним днем після Петрового посту.
12 липня 2020 року Православна Церква святкує пам'ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла, повідомляє «Фома».
Апостол Петро (до покликання Симон) – один із дванадцяти учнів Ісуса Христа, був родом із Віфсаїди Галілейської. Його рідним братом був апостол Андрій Первозванний.
Святий Петро був одним з найвідданіших учнів Господа, і саме він сповідував Христа Сином Божим (Мф. 16, 16). За це сповідання Спаситель обіцяв йому: «ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!» (Мф. 16, 18-19).
Слова Господа означали, що за рівної гідності всіх Його апостолів, першість серед них Він віддав саме Петру.
Під час арешту і судів над Христом святий Петро тричі відрікся від Нього, але потім щиро покаявся в цьому і воскреслий Спаситель простив його і відновив в апостольстві.
Апостол Петро прославився чудесами за молитвами до Христа і проповіддю Євангелія серед багатьох народів Малої Азії, Північної Африки та частини Європи. У 67 році, у час правління імператора Нерона, він прийняв мученицьку кончину.
Святий Павло (до покликання Савл) був родом із Тарса в Малій Азії, він був освіченою людиною і мав права римського громадянина.
Павло не був в числі дванадцяти учнів Христа і при Його земному житті з Ним не зустрічався. Більше того, спочатку він брав участь у гоніннях на перших християн.
Чудесне навернення Павла до Христа сталося, коли він був на шляху в Дамаск, де мав намір організувати чергові гоніння.
Після цієї події Павло став одним із найвідданіших учнів Господа, за що, як і Петро, отримав найменування першоверховного апостола.
Святий Павло увійшов в історію Церкви як автор численних послань, проповідник Євангелія і засновник численних громад в Малій Азії та інших місцях.
Своє земне життя святий Павло закінчив між 64 і 67 роками по Різдву Христовому в Римі (за різними версіями, або мученицьки, або перебуваючи в кайданах).
