Київський місіонер пояснив, як не потрапити в сіті псевдостарця
Руслан Калинчук пояснив, за якими принципами повинні будуватися правильні стосунки духівника і його чада.
За тим, як пастир ставиться до вас, можна зробити висновок про те, хто перед вами, зазначив православний публіцист і місіонер Руслан Калинчук і пояснив, як розпізнати справжнє старчество і не потрапити в сіті до шахрая або людини в омані.
«Пастир – не начальник людині, не влада, а слуга Спасителя і тим, хто спасається. Стосунки пастиря і пастви будуються виключно на основі любові та взаємної поваги <...>, – підкреслив київський місіонер в ефірі каналу "Перший Козацький". – Пастир здійснює пастирство не від себе, воно не його, воно – Христове. Отже, до кожної душі, яка до нього звертається, він повинен донести Христа і Церкву. І тут, власне, і полягає пастирське мистецтво».
Калинчук звернув увагу вірних на те, що в Церкві немає нічого автоматичного, а благодать розкривається у міру моральних зусиль людини.
Духівник покликаний розкривати перед людиною вчення Церкви, а не своє про нього уявлення, пояснив православний публіцист. Він застеріг християн і від помилки, якої допускають деякі духовні чада тих чи інших священнослужителів. Сліпа слухняність – не Євангельський підхід, людині необхідно міркувати, чи співвідносяться слова пастиря з Євангелієм, попередив Калинчук. За словами місіонера, саме тоді послух стає природним.
Ще одна помилка, яка може штовхнути людину в сіті до псевдостарця – боязнь свободи і відповідальності, зазначив він. Православний публіцист підкреслив, що відмова від свободи – це відмова від християнства.
«По тому, як пастир відноситься до вас, можна зробити висновок, хто перед вами. Якщо священик, або той, кого називають старцем, намагається вас залякати, наприклад, пекельними муками, хворобами дітей, негараздами на роботі, кінцем світу, або ж намагається вам не пораду дати, а наполягає, щоб ви зробили тільки так, як він сказав, вашу волю намагаються підпорядкувати. І перед вами типовий гуру. Біжіть від такого», – закликав Калинчук.
За його словами, псевдостарчество може проявитися і через зневагу до науки та освіти. Віряни також можуть помилитись, якщо поставлять у главу кута пошук дива.
Завдання духівника – допомогти людині стати самою собою і дати їй правильний напрямок росту, підкреслив київський місіонер. За його словами, з часом стосунки з духівником повинні змінюватися, ставати стосунками «на рівних», коли зберігається повага до духовного наставника, але сама людина духовно дорослішає.
«Стосунки між чадом і духівником повинні виражатися принципом "Ми – Церква, одне тіло Христове і разом йдемо до Христа". Старші допомагають молодшим і наданням благодаті Божої, і прикладом життя, і порадою, – підсумував Калинчук. – Але духовні стосунки, якщо вони правильні, ніколи не закривають собою Того, заради Кого вони існують. Як і все в Церкві, вони є одним із засобів християнського життя, але ніяк не можуть підміняти собою її мету, яка є Христос».
