Про Блаженнішого
Редакція СПЖ вітає свого Предстоятеля!
У день тезоіменитства Блаженнішого Митрополита Онуфрія на думку спадає рядок з Писання: «Такий бо нам подобаше архієрей: преподобний, незлобивий, нескверний, відлучений від грішників і вищий небес» (Євр. 7, 26). Ми часто читаємо і часто говоримо людям в проповідях, що священик, а особливо архієрей – це образ Божий, це людина, яка повинна являти людям, своїй пастві Христа. Являти в самому собі. Але не часто трапляється побачити це на власні очі.
В Блаженнішого Онуфрія ми це бачимо. Це справжній пастир, істинний трудівник на ниві Христовій. Крім того, він істинний чернець, а будь-яка похвала на адресу ченця повинна звучати з великою обережністю. Але «від наповненого серця вуста глаголют», тому скажемо, що Бог через нього явив велику милість на нас грішних, на всіх вірних чад Української Православної Церкви, тому що в наші непрості часи Він дарував нам мудрого пастиря, смиренного молитовника, отця і наставника.
Житіє преподобного Антонія Великого розповідає нам одну повчальну історію, коли до нього зібралися старці пустельники і стали міркувати, яка чеснота найкраще призводить до досконалості. І після довгої розмови, всі погодилися з преподобним Антонієм, що чеснота ця – духовна розсудливість.
Згадаймо, що довелося пережити Церкві в останні роки. Це криваве протистояння на Сході нашої країни, це спокуса підкоритися сильним світу цього і увійти в розкольницьку, так звану автокефалію, це підпали і захоплення храмів, це наклеп на Церкву, яку творять ЗМІ. Сьогодні до цього всього додалася і ситуація з коронавірусом і різними карантинними вимогами. І у всіх цих важких питаннях Блаженніший Митрополит Онуфрій явив ту справжню духовну розсудливість, про яку говорив преподобний Антоній Великий.
Він не ухилився ні на десну, ні на шую, але вів ввірену йому Богом Українську Православну Церкву царським шляхом. Він явив і духовну твердість, і всеосяжну любов. Він явив і мудрість, і милість. Він явив і душпастирську опіку, і істинне смирення. У всіх своїх словах і вчинках Блаженніший Онуфрій керується не мирським мудруванням, не життєвими розрахунками, але виключно Духом Премудрості Божої. Можна сказати, що він все земне міряє Небесним. І шукає не зі своєї волі, але з волі Божої. А якщо людина встоїть в цьому дусі, в цьому сподіванні на Бога, то зможе подолати всі земні складності і негаразди. «Якщо Бог за нас, хто проти нас?».
У день тезоіменитства Блаженнішого Онуфрія хочеться піднести до Бога молитви подяки, за те, що Він не залишив цей світильник в сокровенному місці, але поставив його «на свічник, щоб бачили світло» (Лк. 11, 33). Хочеться просити у Бога нашому Предстоятелю многая літа життя, у здоров'ї й спасінні. «Стяжи дух мирний і навколо тебе спасуться тисячі», – сказав преподобний Серафим Саровський. Будемо ж спасатися під омофором нашого Блаженнішого Предстоятеля і надавати йому синівський послух. Будемо вчиться у нього смиренню і лагідності, мудрості і непохитної віри, твердості і любові. «Ісполла еті деспота, многая літа, пане!».
