Посилення методів контролю за особою викликає занепокоєння, – єпископ РПЦ
У РПЦ висловили стурбованість посиленням контролю за особистістю, задавшись питанням, з якою метою будуть застосовуватися технологічні новації з контролю.
Посилення методів контролю за особистістю в період карантину у зв'язку з коронавірусом ознаменувалися різким стрибком у запровадженні технологій, що сприяють такому контролю, та у громадян виникає питання про цілі цих технологічних нововведень. Про це написав 23 травня 2020 року заступник керуючого справами Московської патріархії, вікарій патріарха Московського і всієї Русі єпископ Зеленоградський Сава (Тутунов) у своєму Телеграм-каналі.
«Не міф про "рідкий чіп" і проектоване таємне чіпування через вакцинацію з подальшим зомбуванням через 5G повинен викликати занепокоєння. Занепокоєння викликає посилення методів об'єктивного контролю за особистим простором і за особистістю, адже минулі тижні боротьби з коронавірусом ознаменувалися різким стрибком у впровадження технологій, що сприяють такому контролю. І у громадян не може не виникати питання про цілі цих технологічних нововведень», – пише представник РПЦ.
Єпископ Сава наводить слова мера Москви Сергія Собяніна, який раніше запропонував поширити діючу в Москві і ще в кількох регіонах систему цифрових пропусків на інші суб'єкти РФ, щоб «контролювати», «бачити, що за потік, в якому обсязі, хто переміщається».
«В чому завдання? Створити тимчасовий обмежувальний інструмент? Чи стежити за людьми? Здавалося б, технологія, що дозволяє дистанційно перевіряти, що носій зарази її не розносить – справа хороша. Не приставиш же до кожного під'їзду дільничного. А коли закінчиться епідемія – на що буде спрямована ця технологія? Невже її просто відключать?», – запитує представник РПЦ.
Він пояснює, що є суспільний консенсус з приводу того, що система спостереження і контролю є прерогативою тих органів, які займаються боротьбою зі злочинністю.
«А чи так буде з введеною зараз системою, яка дозволяє стежити за людьми "з кожної камери"? Камери ж перебувають у віданні аж ніяк не силових структур (адже навіть до стеження з їх боку інколи виникають запитання). Хто має право контролювати окремі групи громадян, "до яких є запитання"? І які запитання достатні, щоб контролювати окремі групи громадян? Хто буде контролювати контролюючого"? Хто буде регламентувати межі допустимого контролю?», – підкреслив ієрарх.
У зв'язку з цим він нагадав про офіційну позицію РПЦ – документ Архієрейського Собору РПЦ від 2013 року з приводу обліку та збору персональних даних. У ньому, зокрема, говорилося про те, що «у зв'язку з тим, що володіння персональною інформацією створює можливість контролю та управління людиною через різні сфери життя (фінанси, медична допомога, сім'я, соціальне забезпечення, власність та інше), виникає реальна небезпека не тільки втручання у повсякденне життя людини, але і внесення спокуси в її душу». При цьому зазначалося, що «Церква розділяє побоювання громадян і вважає неприпустимим обмеження їх прав у разі відмови особи надати згоду на обробку персональних даних».
У РПЦ також висловлювали стурбованість з приводу того, «якщо звуження меж свободи, здійснюване у тому числі засобами електронного контролю, приведе до неможливості вільного сповідання віри Христової, а законодавчі, політичні чи ідеологічні акти, обов'язкові для виконання, стануть несумісні з християнським способом життя». Тоді «настане час сповідання», зазначалося в соборному документі.
Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Тихон (Шевкунов) нагадав, що говорив в Одкровеннях про останні часи людства святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов.
