Ієрарх УПЦ: Струс коронавірусом допоможе зрозуміти ціну спілкування з Богом
Цьогоріч віряни раптом усвідомили, що справді можуть втратити Євхаристію, церковні таїнства і Церкву, зазначив єпископ Віктор (Коцаба).
Ситуація з коронавірусом – потрібний струс, без якого по-справжньому не зрозуміти всю цінність того, що пропонує Церква віруючій людині. Про це вікарій Київської Митрополії єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) написав у своєму авторському блозі на сайті «Я – кореспондент».
«Великдень 2020 запам'ятається всім надовго, – зазначив ієрарх. – Порожні храми, безлюдні вулиці, відсутність звичних для нас традицій і, навпаки, поява чогось нового, що загрожує стати традицією. Разом з тим, ця Пасха незвичайна не тільки через появу онлайн-богослужіння, освячення пасок мирянами на дому або священиками в пекарнях. Вона незвичайна, з точки зору літургійної, як особистої так і общинної».
Єпископ нагадав, що в перекладі з грецького літургія означає «спільна справа», і відбувається вона з народом і для народу Божого.
«Кожен християнин, присутній на богослужінні, є не тільки німим свідком того, що відбувається, але прямим і гласним його учасником. Саме тому апостол Павло називає християн "обраним народом", "царственим священством", "людьми, взятими в уділ". Літургія – це присутність Бога серед Свого народу, а її кульмінація – Святе Причастя. Однак у цьому році у пустих храмах не було причасників», – додав він.
Тим не менш, вважає владика Віктор, Пасхальна літургія відбулася як «спільна справа», і не тому, що багато вірян молилися вдома, беручи участь у літургії онлайн, а тому що Церква не перестала бути Церквою. Адже Церква – це суспільство вірян, об'єднаних вірою в Ісуса Христа, обрядами й ієрархією. А тому сьогоднішні виняткові умови не звели до нуля Церкву і віру, а навпаки, відкрили перед нами багато нового».
«Ми раптом усвідомили, що дійсно можемо втратити Євхаристію, обряди, Церкву, – пояснив ієрарх. – Християни перших століть дорожили кожним причастям, розуміючи, що воно може стати останнім. А християни нашого часу до причастя звикли. Для багатьох причастя – це повторюваний ритуал, зміст якого можна звести до двох слів: "так треба". Для інших християн причастя – це формальне підтвердження віри: "я причащаюся, тому що я православний, а всі православні повинні причащатися"».
Єпископ констатував: на превеликий жаль, віряни не завжди розуміють, що сенс причастя – єдність із Христом, «в тому, що через вкушання Тіла і Крові Христа ми стаємо єдиними з Ним і передчуваємо ще на землі життя майбутнього століття».
«Господь, через виниклі проблеми нашого часу, нагадує нам про головне. Про те, що Великодні свята – це не про освячення пасок і ковбаси, не про "гарні традиції" і спільне застілля, а про Христа Воскреслого, про сенс і значення не тільки життя, але й смерті людини. Позбувшись на деякий час всього, до чого ми звикли, що перестали цінувати, ми приходимо до розуміння, що формалізму в духовному житті не повинно бути. Ситуація з коронавірусом, незалежно від її подальших результатів, – це струс, який нам сьогодні потрібен, без якого ми не зрозуміємо по-справжньому всю цінність того, що пропонує Церква віруючій людині. А пропонує Вона "єдине на потребу" – реальне спілкування з Богом, вводить людину в життя вічне. Саме для цього і Воскрес Христос!» – підсумував єпископ Баришівський Віктор.
Як повідомляла СПЖ, раніше єпископ Віктор (Коцаба) закликав не зловтішатися з приводу хвороби насельників Києво-Печерської лаври, а помолитися за них.
