Литовська Церква: Наш зв'язок з Москвою – виключно канонічний

У пресслужбі Віленсько-Литовської єпархії розповіли СПЖ, що Церква, будучи литовським релігійним об'єднанням, залишається морально, духовно та фінансово незалежною. Усі рішення приймаються в Литві, а зв'язок з Московським Патріархатом є виключно канонічним.

У Литовській Церкві, за словами співробітників пресслужби, знайшли духовний прихисток чимало українських біженців, які беруть активну участь у парафіяльному житті, співають на кліросі та несуть інші послухи.

«Наші парафії, а також і єпархія загалом ведуть велику роботу з надання всебічної допомоги біженцям – як матеріальної, так і духовної. Переважна більшість біженців з України православного віросповідання, які перебувають у нашій країні, воліють відвідувати богослужіння в наших храмах, що проводяться церковнослов'янською мовою. Для тих, хто хоче молитися рідною мовою, проводяться регулярні богослужіння українською», – йдеться у повідомленні.

У Віленсько-Литовській єпархії нагадали, що Патріарха Кирила на цих богослужіннях не поминають, щоб віруючі інших Помісних Церков «змогли зосередитись на молитві».

«Така практика введена вже досить давно, щоб не створювати додаткових перешкод для людей, які принципово не погоджуються з висловлюваннями Патріарха Кирила. Те саме стосується регулярних служб литовською, білоруською, грузинською, грецькою та англійською мовами. Також раз на тиждень у кафедральному Успенському соборі без поминання Патріарха Кирила звершується служба церковнослов'янською мовою», – уточнюється в заяві пресслужби.

Крайнє здивування у віруючих Литви викликає вжитий прем'єр-міністром термін «російсько-православна меншість».

«Як відомо, переважну більшість парафіян Віленсько-Литовської єпархії складають громадяни Литви. При цьому Віленсько-Литовська єпархія (Lietuvos Stačatikių Arkivyskupija) після відновлення незалежності була визнана традиційною релігійною громадою Литви і відтоді незмінно підтримувала демократію та мир в усьому світі. Що стосується епітета "маргінальний", використаного в інтерв'ю по відношенню до православної меншини, то кожен, ознайомившись із результатами перепису населення 2021 року (згідно з яким 3,75% від населення Литви, або понад 100 000 осіб, є православними), може сам вирішити , чи доречний він. Зрештою, докорінно неправильно говорити про те, що вивержені зі священного сану колишні священнослужителі "були змушені покинути Церкву через незгоду з позицією Московського Патріархату"», – заявляють у єпархії.

«Сам Предстоятель Православної Церкви Литви Митрополит Інокентій публічно висловив свою принципову незгоду з висловлюваннями Патріарха Кирила. Його позицію підтримали тисячі мирян і духовенство практично у повному складі. Все це жодним чином не заважає їм залишатися в лоні Церкви. Колишні клірики Віленсько-Литовської єпархії були позбавлені священного сану не за свою антивоєнну позицію, а за скоєння низки тяжких церковних злочинів – таких як попрання священницької присяги та клятвопорушення, змова проти свого єпископа і побратимів-священнослужителів, руйнування церковного миру, розкольницьку діяльність тощо. Від сказаного вище складається враження, що в урядових колах бракує всебічної та об'єктивної інформації про справи Православної Церкви в Литві. Виправити це міг би конструктивний діалог, до якого священноначалля Віленсько-Литовської єпархії закликає владу з початку війни в Україні», – зазначають у канцелярії Литовської Православної Церкви.

Раніше СПЖ повідомляла, що в Литовській Церкві пояснили, чому Патріарха Кирила поминають не на всіх службах.