Митрополит Онуфрій розповів про подвиг посту й молитви 100-річного дідуся
На закінчення першої седмиці Великого посту Предстоятель зазначив, що з допомогою посту і молитви людина не тільки служить Богу, але і сама отримує велику користь.
8 березня 2020 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у своїй проповіді в Києво-Печерській лаврі розповів про знайомого 100-річного старого, який зцілився від тривалих захворювань завдяки посту й молитві. Про це повідомив Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Блаженніший владика нагадав подію Стрітення Господнього, яка, зокрема, розповідає, що «там була Анна, пророчиця, дочка Фануїлова, <...> яка не відходила від церкви, постом і молитвою служачи Богові день і ніч».
Ця історія показує, що постом і молитвою ми служимо Богові. І в період Великого посту, в міру сил, як можемо, як вміємо, ми повинні послужити Богу, зазначив Митрополит Онуфрій.
«Іноді люди вже похилого віку, кажуть, що ми немічні, не можемо служити постом і молитвою, нам важко молитися, пам'яті немає, – зазначив він, – але постувати і молитися повинен кожен – і молодий, і старий. Кожному піст і молитва приносить користь».
Предстоятель згадав історію зі свого життя, яка ілюструє, яку користь принесли піст і молитва одному старому.
«Цей чоловік жив десь у Європі, в Бельгії. Він був благочестивим, одружений, мав дітей і часто приїжджав на Афон. Коли дружина померла, діти вже були дорослими, йому виповнилося близько 80 років, він вирішив прийти на Афон назавжди. Але цей чоловік був дуже хворий, у нього був цукровий діабет у дуже важкій формі, у нього була гіпертонія така, що нічим не могли її вирівняти, у нього був невроз, він не міг спати, і від усіх цих хвороб у нього випало волосся, бороди не було. У такому стані він прийшов у монастир і став боротися, жити за монастирським статутом. Особливих подвигів не здійснював, але що треба було вживати – їв, що не належало – ні», – розповів Архіпастир.
Старий спочатку мучився, перебудовуючись із мирського життя на монастирське, адже міняти потрібно було не тільки харчові звички. Але коли йому виповнилося 100 років, старий зцілився від діабету, гіпертонії; у нього пройшов невроз і нормалізувався сон, у нього виросла борода.
«Жив він у келії ще з одним ченцем і ніс послух навпіл з ним, – продовжив Блаженніший. – Один день один готує їжу, інший день – другий. Він також обробляв город, а город такий, що, якщо після перукарні добре постригли, зачіска така рівна, так і в городі, все рівненько, прополено. Він, правда, не міг ходити – у нього коліна були слабкі, і тоді собі зробив наколінники і так на колінах (мав таку тяпочку невелику, невелику лопатку, як саперна) весь город і обробляв.
Він вже помер, але помер не від хвороби, а від того, що молився: "Господи, я вже так нажився, всі мої друзі перейшли у вічність і мені нудно тут жити, візьми мене, Господи, до Себе", – і Господь забрав.
Так буває, коли людина змушує себе, навіть при слабкості, при хворобах, змушує служити Богові постом і молитвою, то Господь дає такій людині не тільки благодать, але і додає років життя», – резюмував Предстоятель.
Як повідомляла СПЖ, Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про знайомого ченця-постника, який протягом 30 років не їв нічого, крім капусти і хліба.
