Польський депутат: Закон не може позбавляти Церкву права на свої храми
Євген Чиквин закликав МЗС Польщі й польських членів Європарламенту прийняти заходи, спрямовані на припинення дій влади Чорногорії, що дискримінують Церкву.
Ні в одній державі закон про свободу віросповідання не може позбавляти релігійні громади права власності на свої храми, як це зараз відбувається в Чорногорії. Про це польський депутат, голова фонду імені князя Костянтина Острозького і директор журналу «Православний огляд» Євген Чиквин заявив під час виступу в Сеймі Польщі 12 лютого 2020 року.
За словами депутата, релігійна свобода є однією з основних норм і фундаментом функціонування демократичної правової держави, маючи на увазі як право Церков і релігійних об'єднань вільно виконувати свою місію, так і принцип рівності перед законом усіх Церков, законно діючих у державі.
«На жаль, ці правила, також в європейських країнах, порушуються, – зазначив він. – Це відбувається в Чорногорії, країні, прийнятої в НАТО в 2017 році і що має статус кандидата в Європейський Союз».
Він нагадав, що, згідно з прийнятим чорногорським парламентом законом про свободу віросповідання, «чорногорська держава буде володіти усіма сакральними будівлями, побудованими до 1918 року, коли Чорногорія була офіційно об'єднана в Королівство сербів, хорватів і словенців. Нинішні документи, що підтверджують право власності, не будуть дійсними, швидше, потрібно подання історичних документів, які датуються століттями, щоб мати можливість зберегти свою власність».
«Це означає, що держава буде конфісковувати практично всі сакральні будівлі, включаючи середньовічні храми, монастирі разом із їхніми іконами, мощами святих, церковним начинням, зібраними століттями, – пояснив Чиквин. – Закон не передбачає, чи зможуть православні громади використовувати храми і монастирі, що належать їм протягом століть, і на яких умовах. Аналогічний акт щодо всіх конфесій був зроблений після жовтневої революції більшовиками на території колишнього Радянського Союзу і в інших державах, керованих комуністичними режимами, наприклад, в Албанії».
Для розуміння масштабності трагедії, загрозливої Православній Церкві в Чорногорії, депутат запропонував уявити, що означало би в Польщі захоплення державою соборів Римсько-католицької церкви в Гнєзно, Кракові, Варшаві, а також Ясногорського монастиря.
«Закон містить положення, що дискримінують Православну Церкву, від якої, крім відмови від багатовікової спадщини, потрібна зміна назви, було також введено цілий ряд інших обмежень, які застосовуються тільки до Православної Церкви, до якої належить понад 70% громадян. У той же час у закон були внесені положення, що забезпечують захист інших релігійних громад у країні, тобто Римо-католицької церкви та ісламських громад, шляхом продовження терміну дії попередніх угод, підписаних між урядом і цими громадами. В результаті, це захищає їхні майнові права, правову спадкоємність і дозволяє повертати власність», – підкреслив депутат.
Таким чином, зазначив він, найбільша релігійна громада в Чорногорії стала «єдиною групою, що піддається дискримінації у відповідності з чинним законом».
«У цій ситуації звертаюся до міністра закордонних справ професора Яцка Чапутовича, а також до польських членів Європарламенту вжити заходів, також на рівні Європейського Союзу, спрямовані на припинення дій, що дискримінують Православну Церкву, правлячим урядом Чорногорії. Ні в одній державі закон про свободу віросповідання не може позбавляти права власності на свої храми релігійні громади. Спосіб безконфліктного вирішення проблеми – це діалог і дотримання норм міжнародного права», – підсумував Євген Чиквин.
Нагадаємо, прийняття 27 грудня 2019 року урядом Чорногорії закону «Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад», згідно з яким держава стає власником основного масиву церковного майна (включаючи землі, будівлі і навіть святі мощі), викликало масові акції протесту по всій Чорногорії, які тривають донині.