Православні відзначають Вселенську батьківську суботу
За тиждень до настання Великого посту, в день перед Неділею про Страшний суд, християни молять Господа явити Свою милість до всіх спочилих християн.
22 лютого 2020 року Православна Церква відзначає особливий день поминання покійних – Вселенську (м'ясопусну) батьківську суботу.
В цей день в храмах звершується особлива, вселенська панахида – «Пам'ять вчинена за всіх від віку спочилих православних християн, батьків і братій наших»
Встановлення м'ясопусної батьківської суботи сходить до апостольських переказів, що підтверджується статутом Святої Церкви, викладеним у V столітті преподобним Саввою Освяченим на підставі найдавнішого переказу, і звичаєм древніх християн стікатися в певні дні на кладовищі для поминання померлих, про що збереглося письмове свідоцтво з IV століття.
Назва «батьківська» швидше за все походить від традиції називати покійних «батьками», тобто такими, що відійшли до батьків. Ще одна версія – «батьківськими» суботи стали іменуватися, тому що християни молитовно поминали в першу чергу своїх покійних батьків. Всього в році сім батьківських субот, з яких дві – Вселенські: М'ясопусна і Троїцька (напередодні свята П'ятидесятниці).
Слово «вселенська» означає, що в цей день поминаються всі покійні чада Вселенської Православної Церкви. У який би час вони не жили і громадянами якої б держави вони не були, якби вони були членами Православної Церкви – в цей день Церква творить поминання всіх них.
За традицією, в батьківські поминальні суботи віряни відвідують могили на кладовищах. Поминальна субота супроводжується ритуальною трапезою, головною стравою якої є кутя, яку готують з пшениці з медом. Якщо пшениці немає, крупу замінюють рисом або перловкою. Приготовану страву необхідно віднести до Церкви і освятити на панахиді.
Читайте на СПЖ також статтю протоієрея Володимира Долгих «Батьківська субота: смерть як сенс життя».
