Єпископська рада СПЦ підготувала запит до Конституційного суду Чорногорії
Розроблені духовенством і юристами правові заходи покликані усунути негативні наслідки антицерковного закону для всього суспільства Чорногорії, відзначили члени Ради.
22 січня 2020 року в місті Нікшич відбулося розширене засідання Єпископальної ради Сербської Православної Церкви в Чорногорії, в ході якого члени Ради підготували звернення до Конституційного суду країни. Про це сама Рада повідомила в оголошенні на сайті Черногорсько-Приморської Митрополії.
Остаточний варіант звернення до суду члени Ради сформували після проведення серйозних консультацій з широкою групою експертів-юристів. Мета звернення – ініціювати розгляд питання про відповідність дискримінаційного Закону «Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад» нормам Конституції Чорногорії.
Група юристів провела кропітку роботу і обдумала також ряд правових заходів для усунення негативних наслідків дискримінаційного закону не тільки для Церкви, але і для всього суспільства країни.
Члени Єпископської ради пояснили, що і сам Конституційний суд має право ініціювати перевірку конституційності даного законодавчого акту. Особливо якщо врахувати явні протиріччя між його положеннями щодо релігійних громад і Конституцією Чорногорії, додали ієрархи СПЦ.
«Як оголошено, ініціатива (перевірки антицерковного закону Конституційним судом – Ред.) буде представлена найближчим часом», – завершили лени Єпископської ради.
Варто зазначити, що пункт 3 статті 36 Закону «Про Конституційний суд Чорногорі», на який посилаються ієрархи СПЦ, дійсно передбачає початок розгляду в день прийняття цим судом постанови про «самостійне ініціювання провадження». Судове провадження може також початися в день подачі в суд клопотання або конституційної скарги (пункт 1 вищевказаної статті) або в день прийняття постанови «з ініціативи оцінки відповідності законів Конституції та ратифікованим і опублікованим міжнародним угодам» (пункт 2 цієї статті).
Однак судді Конституційного суду Чорногорії з великою обережністю ставляться до необхідності самостійного ініціювання провадження. Про це розповіла ще в 2016 році в інтерв'ю інтернет-виданню Дан голова Конституційного суду Десанка Лопічіч. За її словами, в 2007 році Венеціанська комісія розкритикувала конституційну постанову, яка дозволила Конституційному суду порушити справу «про перевірку відповідності Конституції і законності». Члени Комісії вважають, що така ініціатива може «обмежувати діяльність інших гілок влади, перш за все законодавчої гілки влади».
Лопічіч спростувала також припущення журналістів, що судді в процесі роботи можуть лобіювати інтереси всього уряду або конкретного міністертства, чиї партійні інтереси вони відстоювали роками до моменту свого обрання (парламент Чорногорії обирає суддів Конституційного суду за пропозицією президента країни – Ред.).
«Я підкреслюю, що судді Конституційного суду виконують свої судові функції відповідально і професійно відповідно до Конституції та закону про Конституційний суд», – заявила вона.
Нагадаємо, поки духовенство і миряни канонічної Православної Церкви в Чорногорії моляться про мир і намагаються в правовому полі вирішити виниклий в державі конфлікт, глава ррозкольницької «Чорногорської православної церкви» Михайло Дедеіч виступив на хорватському телебаченні із загрозою: якщо антицерковний закон не буде реалізований, розгориться громадянська війна.
Президент Чорногорії Міло Джуканович через кілька днів виключив можливість скасування даного закону.
