В Болгарії відсвяткували встановлення греко-католицької єпархії
В столиці Болгарії Софії пройшли урочистості на честь зведення греко-католицької Апостольської екзархії в ранг єпархії. Новий статус екзархія отримала місяць тому.
7 грудня 2019 року в церкві «Успіння Богородиці» в м.Софія відбулися святкування у зв'язку з «Софійською єпархією Св. Іоанна XXIII» для віруючих візантійсько-слов'янського обряду в Болгарії, і інтронізація її першого єпископа – Христо Пройкова, повідомляє «Vatican news».
Урочисте відкриття єпархії в новому статусі очолив префект Конгрегації Східних церков кардинал Леонардо Сандрі.
На літургії була зачитана Папська булла про зведення Апостольськоїекзархії в ранг єпархії, у присутності президента Республіки Болгарія, голови Парламенту, цивільних і релігійних діячів Болгарії, представників дипкорпусу.
Нагадаємо, 11 жовтня 2019 року папа римський Франциск підвищив статус болгарської греко-католицької Апостольської екзархії до рангу єпархії. Вона отримала назву «Святої Єпархії св. Іоанна XXIII для католиків візантійсько-слов'янського обряду в Болгарії». Головою нової структури призначений її колишній екзарх Христо Пройков.
У Болгарії існує 2 католицькі єпархії латинського обряду – єпархія Нікопола і єпархія Софія-Пловдив. Вони не об'єднані в митрополію і обидві мають статус єпархії прямого підпорядкування Ватикану. До 2019 року болгарська греко-католицька церква мала статус апостольського екзархату, з центром в Софії.
Болгарська греко-католицька церква відноситься до східно-католицьких церков візантійського обряду.
В кінці 1850-х серед болгар, які перебували в юрисдикції Константинопольського Патріархату, посилився рух за незалежність національної церкви від Константинополя. Частина духовенства на цьому грунті виступила за унію з Римом. Очолював прихильників унії архімандрит Іосиф Сокольський, якого 8 квітня 1861 року було присвячено папою Пієм IX в єпископи і призначено главою Болгарської католицької церкви візантійського обряду, був визнаний і султаном. Однак незабаром архієпископ Сокальський був, за незрозумілих обставин, вивезений до Києва, де до смерті перебував у Києво-Печерській лаврі (з 1863 року – в Китаєві).
У 1870 році фірманом султана Абдул-Азіза був заснований Болгарський екзархат під юрисдикцією Константинополя.
У 1883 році Святий Престол створив нову структуру для опіки греків і болгар – католиків візантійського обряду: апостольську адміністратуру з центром у Константинополі і два апостольських вікаріата – Македонський (з центром в Салоніках) і Фракійський (з центром в Адріанополі).
В ході Балканських воєн 1912-1913 років і першої світової війни більшість болгар, в тому числі і греко-католиків, втекли з територій сучасних Греції, Сербії і Туреччини в Болгарське царство. У 1926 році був заснований Болгарський апостольський екзархат. Велику роль у становленні Болгарської греко-католицької церкви зіграв Анджело Ронкаллі, який став потім папою Іоанном XXIII. Він був апостольським візитатором, а пізніше апостольським делегатом для Болгарії аж до 1934 року.
Після закінчення другої світової війни церква зазнала репресій, але не була повністю заборонена. Після падіння комуністичного режиму її діяльність була відновлена, була повернута частина власності.
