23 листопада-84 роки з дня народження Митрополита Володимира (Сабодана)
Блаженніший Митрополит Володимир 22 роки ніс послух Предстоятеля УПЦ, був блискучим богословом, проповідником, духовним письменником і журналістом
23 листопада 2019 року Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Володимиру (Сабодану) виповнилося б 84 роки.
Митрополит Володимир (Сабодан Віктор Маркіянович) народився 23.11.1935 в селі Марківці Летичівського району Хмельницької області в селянській родині. З 9 років ніс послух при Архангело-Михайлівському храмі рідного села.
Після закінчення Меджибізької середньої школи навчався в Одеській духовній семінарії (1954 -1958), в 1958 році вступив до Ленінградської духовної академії, яку закінчив у 1962 році зі ступенем кандидата богослов'я за наукову роботу «Христос Спаситель – Начальник світу».
Викладав в Одеській духовній семінарії, виконував обов'язки старшого помічника інспектора, одночасно обіймаючи посаду секретаря Одеського єпархіального управління.
14 червня 1962 р. митрополит Херсонський і Одеський Борис (Вік) висвятив у сан диякона, 15 червня – в сан ієрея, 26 серпня отець Віктор був пострижений у чернецтво з нареченням імені на честь святого рівноапостольного князя Володимира.
У 1965 році закінчив аспірантуру при Московській духовній академії, став ректором Одеської духовної семінарії із возведенням у сан архімандрита.
У 1966 році призначений заступником начальника Руської Духовної місії в Єрусалимі.
23 червня 1966 р. став єпископом Звенигородським, вікарієм Московської єпархії з дорученням виконувати обов'язки представника РПЦ на Всесвітній раді Церков. Хіротонію во єпископа очолив митрополит Крутицький і Коломенський Пімен (Ізвєков), згодом Патріарх Московський і всієї Русі. Таїнство хіротонії відбулося 9 липня 1966 р. в Успенському соборі Троїце-Сергієвої лаври.
28 листопада 1968 р. єпископ Володимир був переміщений на Переяслав-Хмельницьке вікаріатство Київської єпархії. З 20 березня 1969 р. – єпископ Чернігівський і Ніжинський, тимчасово керував Сумською єпархією.
Протягом 1970-1973 рр. був відповідальним редактором журналу «Православний вісник». 18 квітня 1973 р. призначений єпископом Дмитрієвським, вікарієм Московської єпархії, ректором Московської духовної академії й семінарії, 9 вересня зведений в сан архієпископа. З 18 квітня 1978 р. – професор Московської духовної академії. 5 червня 1979 р. в МДА архієпископ Володимир захистив магістерську дисертацію на тему: «Еклезіологія в вітчизняному богослов'ї».
З 3 березня 1976 р. – у складі Комісії з питань християнської єдності, в 1978 г. був членом Комісії з підготовки і проведення святкування 60-річчя відновлення патріаршества в РПЦ, в 1981–1988 рр.. входив у комісію з підготовки й проведення святкування тисячоліття Хрещення Русі.
Після зведення в сан митрополита 16 липня 1982 р. очолив Ростовську і Новочеркаську єпархію. 28 березня 1984 р. митрополит Володимир призначений Патріаршим екзархом Західної Європи. З 30 грудня 1987 р. – керуючий справами Московського Патріархату і постійний член Священного Синоду. 1989 р. тимчасово керував Гаазькою єпархією (Голландія).
Наприкінці 80-х рр. митрополит Володимир активно займався громадською діяльністю. 16 вересня 1988 р. на установчій конференції Радянського фонду милосердя і здоров'я був обраний членом президії і правління фонду. У 1988 році став членом Центральної виборчої комісії під час виборів народних депутатів СРСР. З 10 квітня 1989 р. очолював Комісію з питань вивчення матеріалів, що стосуються реабілітації духовенства й мирян РПЦ.
27 травня 1992 року Архієрейським Собором Української Православної Церкви обраний Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви.
Блаженніший був почесним доктором декількох університетів і наукових установ світу, дійсним членом Міжнародної академії інформатизації (при екологічній і соціальній Раді ООН) і Міжнародної Кадрової Академії Ради Європи. У березні 1996 р. був обраний почесним головою Міжнародного комітету при ООН з питань святкування 2000-річчя Різдва Христового.
Блаженніший Митрополит Володимир був відомий як чудовий проповідник, богослов і духовний письменник. У 1997-1998 рр.. вийшло в друк 6-томне видання його праць. 9 липня 2006 року рішенням Ужгородської богословської академії імені святих рівноапостольних Кирила й Мефодія Митрополиту Володимиру було присвоєно вчене звання доктора філософії. 29 липня того ж року Блаженніший став членом Національної спілки журналістів України.
Покійний Архіпастир ніс свій послух до останнього дня життя, хоча й був важко хворий. Спочив Блаженніший Володимир 5 липня 2014 року в Києві, 7 липня його поховали біля стін храму Різдва Пресвятої Богородиці в Києво-Печерській лаврі.
