Реставратори з'ясували, що дзвіниці собору Ечміадзіна будували з глечиків
В ході реставраційних робіт, розпочатих в одному з найдавніших християнських храмів у світі в 2014 році, також були виявлені раніше невідомі фрески і потаємні стіни.
Під час демонтажу дзвіниць Ечміадзинського кафедрального собору, закладеного у 303 році і який є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виявилося, що 80% веж обліплені глиняними посудинами різних форм і розмірів – глечиками висотою до 1 метра і горщиками в кілька сантиметрів. Про це в ефірі вірменського церковного телебачення «Шогакат» розповіли фахівці, які здійснюють реставрацію старого собору Вірменії, передає «Седмиця».
Раніше в ході відновлювальних робіт фахівці виявили в соборі ряд невідомих фресок та імітаційних, потаємних стін, тепер же реставратори дізналися про секрет древніх вірменських зодчих – використанні в будівництві глиняних посудин, які забезпечували легкість всієї конструкції.
Стародавні будівельники використовували як уже ті, що були у вжитку, в деяких випадках – з розколами, обпалені глечики і горщики, так і нові посудини з сирої глини, які з плином часу деформувалися під вагою і під впливом зовнішніх факторів. Вони кріпилися до балок і основних стінам, а вже на них ставилися облицювальні плити, на яких витісувалися різні візерунки. Однак цей прийом, який будівельники застосовували в сейсмічно активних регіонах, також став однією з причин тріщин і корозії, які з'явилися на стінах.
Через зовнішні щілини в порожні горщики стікала вода, з плином часу собор став аварійним. Найбільше постраждали південна і головна східна дзвіниці вежі.
Зараз половина керамічних посудин демонтована. Частина цих глечиків, які краще збереглися, будуть знову використані при відновленні веж, частина – стануть музейними експонатами.
Також на даному етапі відновлювальних робіт на вежах встановлюються відреставровані бронзові хрести, виготовлені у XVII столітті. Їх полдожки, виконані вз заліза, довелося змінити на нержавіючий метал – будівельники, які гранично дотримуються реставраційного порядку і використовують ті ж матеріали, що і 17 століть тому, у виняткових випадках вдаються до сучасних матеріалів.
Скільки триватиме реставрація собору Святого Ечміадзіна – невідомо, ніякі терміни закінчення робіт не називаються з урахуванням серйозності і значущості собору, що є об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2018 році, за рекомендацією реставраторів, собор повністю закрили для відвідувань на невизначений час.
Нагадаємо, Ечміадзінський собор – головний храм Вірменської Апостольської Церкви, престол Верховного Патріарха Католікоса всіх вірмен у 303-484 рр., і знову з 1441 року. Розташований у місті Вагаршапат. Храм будувався кілька століть і за свою історію зазнав безліч реконструкцій. За переказами, місце для храму святому Григорію Просвітителя, основоположнику Вірменської Церкви, вказав у баченні сам Ісус Христос (з древнєвірменського – грабара – «Ечміадзін» означає «Зішестя Єдинородного»). У храмі, крім головного вівтаря в східній апсиді, ще шість вівтарів. Один з них – вівтар Зішестя – розташований в центрі собору, на традиційному місці бачення святому Григорію.
Як повідомляла СПЖ, рішення провести повноцінний ремонт в Ечміадзинському соборі було прийнято лише у 2017 році, після декількох років обговорень.