Професор КДАіС розповів київській молоді про історію старообрядництва

На черговій «молодіжці», яка відбулася минулої неділі в актовій залі Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, професор Київської духовної академії і семінарії Віктор Чернишов провів лекцію про причини виникнення і суть старообрядництва. Про це повідомляє сайт обителі.

Лекція розпочалася після молебню з акафістом Пресвятій Богородиці на честь Її ікони «Скоропослушниця», який очолив куратор просвітницьких курсів архімандрит Гліб.

Розповідаючи про передумови появи старовір’я, відомий сектознавець зазначив, що прагнення до самоізоляції і акцент не на внутрішньому діланні, а на зовнішніх обрядах були притаманні не тільки далеким від Православ'я релігійним течіям.

«Суть цього явища – простота і неосвіченість багатьох наших предків, – пояснив Чернишов. – Після татаро-монгольської навали просвіта на Русі була в занепаді, центр народної освіти – Золотоверхий Київ був зруйнований. Поширенням літератури, що збереглася, займалися напівписьменні переписувачі, які тільки збільшували грубі помилки, зроблені в богослужбових книгах їх попередниками. Все це вело до розбіжності і навіть протиріччя в обрядовій частині церковного життя, яке лише зміцнювалося з часом».

Він розповів, що з настанням XVII століття «багато обрядових традицій, що відрізнялися від традицій інших Помісних Церков, настільки вкоренилися в житті простого православного народу, що були зведені на рівень загальнообов'язкових догматичних істин, саме лише зовнішнє точне виконання яких повинно було приводити до спасіння».

«Не розуміючи суті того, що відбувається, патріарх Никон, який відрізнявся своїм крутим норовом, взявся виправляти розбіжності не стільки переконанням і поясненням помилок, скільки їх зовнішнім винищенням за допомогою погроз і застосування адміністративного ресурсу. Але, як відомо, будь-яка дія викликає відповідну протидію. У народі лише зростала ненависть до знань, апокаліптичні настрої, і поява яскравих апологетів старовір’я не змусило себе довго чекати», – зазначив професор.

Таким «носієм отцівських традицій» став для простого народу протопоп Аввакум, підтримуваний державною владою і боярами, пояснив Чернишов: «Спрямовані на нього гоніння з боку священноначалля лише затвердили його в статусі сповідника, такими ж здавалися і його послідовники. Прапором старообрядницького руху служило двоперстя, і за нього багато фанатично налаштованих віруючих були готові закінчити життя самогубством, аби не зрадити свої псевдоправославні переконання. Але це було питання обряду, а не догматики».

На завершення лекції професор закликав всіх не шукати зовнішніх ворогів, присвячуючи їм всю свою увагу і сили, але боротися насамперед зі своїми особистими гріхами і молитися Господу про допомогу в духовному діланні, до якого покликаний кожен християнин, невпинно вести «невидиму боботьбу» зі справжнім ворогом нашого спасіння – дияволом.

Як повідомляла СПЖ, глава Римсько-Католицької Церкви папа Франциск пообіцяв сприяння у відкритті храму старообрядців в історичній частині Риму.