Ректор КДА пояснив, чим біснування відрізняється від психічної хвороби
Трактування описаних в Євангелії випадків вигнання бісів з людини, згідно з яким біснування вважають лише психічним захворюванням, помилкове, зазначив ієрарх УПЦ.
У Євангелії є цілий ряд прикладів страждання людей від біснування, яке деякі намагаються пояснити з наукової позиції лише психічними захворюваннями, проте прийняти таке трактування цього явища не можна, відзначив ректор Київської духовної академії, єпископ Білгородський Сильвестр (Стойчев).
«Господь Іісус Христос виганяв бісів. Якщо гіпотетично можна припустити, що народ неправильно розумів суть того, що відбувається, то таке неможливо по відношенню до близького кола – апостолів; а саме вони й зафіксували ці випадки», – передали слова владики Сильвестра на сторінці КДА в Facebook.
За словами ієрарха УПЦ, не можна заперечувати подібності явища біснування з деякими формами психічного розладу. Відомий православний богослов Жан-Клод Ларше, який досліджував тему психічних захворювань, розділяє безумство бісівського походження й безумство соматичного походження, додав ректор КДА.
Владика Сильвестр розповів і про оригінальну концепцію архієпископа Інокентія (Борисова), згідно з якою під час біснування людини біс діє на мозок і на нижчі здібності, або за його висловом, «на зовнішню оболонку душі, а не на саму душу».
«Цією оболонкою в уявленні святителя є нервова система. І біс ніби вклинюється між душею й тілом, вселяючись і контролюючи через нервову систему всю людину. <…>, – пояснив архієрей. – Привести обґрунтування цієї точки зору владики Інокентія з святих отців досить важко, але, незважаючи на це, його теорія біснування представляється цікавою і, в принципі, не суперечить православній антропології».
Причин одержимості може бути кілька, але це завжди відбувається за Промислом Божим, звернув увагу пастви ректор КДА і нагадав, що про це писали в свій час і апостол Павло (1Кор.5:5), і преподобний Іоанн Дамаскін, який говорив, що біси «не мають ні влади, ні сили проти кого-небудь, якщо не отримують дозволу від Бога з метою домобудівництва». Жан-Клод Ларше навіть навів приклад, коли святі відмовлялися вигнати біса, тому що думали, що такий стан (біснування) на якомусь етапі для конкретної людини є шляхом до покаяння, нагадав архієрей.
Відрізнити стан біснування й психічного захворювання можна лише шляхом їх порівняння, пояснив владика Сильвестр.
«Знайти зовнішні критерії, за якими можна зробити правильний висновок, навряд чи можна. Очевидно, що святі можуть розрізняти ці стани й, відповідно, надавати необхідну допомогу. Крім того, в наш час біснуванням часто називають стани, які такими не є», – підкреслив ієрарх УПЦ.
Він розповів, що пристрасті, в тому числі і недуга пияцтва, а також озлоблення проти Бога й Церкви – це не біснування.
«Проте в Святому Письмі, в агіографічній літературі і в творах святих отців можна побачити, що біснуваті мають певну реакцію на зіткнення зі святістю. Реакцію, яку практично неможливо сплутати ні з яким психічним захворюванням», –уклав єпископ Сильвестр.
Раніше Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій пояснив, як людина потрапляє під владу демонів.
