У селі Півче активісти ПЦУ обрізали світло в будинку клірика УПЦ
Якщо священнослужитель канонічної Церкви покине село, то в громаді нової церковної структури почнуть «служити» повним чином, переконані прихильники ПЦУ.
Члени релігійної громади ПЦУ обрізали світло в будинку клірика Рівненської єпархії УПЦ в селі Півче, щоб вигнати його з населеного пункту. Корреспондент СПЖ побував на місці подій і поспілкувався з представниками кожної зі сторін конфлікту, що виник.
Ініціатор відключення електрики в будинку священика, активістка ПЦУ Махлюк Галина вважає, що громади канонічної Церкви в селі не існує. На думку жінки, єдина перешкода на шляху масового переходу селян у нову церковну структуру й здійснення «богослужінь» повним чином – клірик УПЦ.
«Громади УПЦ в селі немає, а є громада ПЦУ. Якщо люди не хочуть сюди йти, нехай об'єднаються. Ми оформили всі необхідні документи на церкву, на будинок. До нас їздить священик із іншого села й повна служба не служиться, а ми хочемо. Для цього треба виселити батюшку Михайла, – пояснила мотиви свого вчинку Махлюк. – Я писала листи, щоб вони протягом місяця покинули будинок. Не захотіли виїхати. То тепер я відрізала світло, а він корчить із себе мученика. Якщо батюшка піде з села – припиниться конфлікт. По черзі ні. Нехай йдуть, куди хочуть».
Чиновники із Здолбунівської районної державної адміністрації, щоб допомогти вирішити конфлікт, спробували організувати переговори у селі Півче. За словами свідків, представникам влади вдалося умовити місцевих активістів ПЦУ відстрочити виселення священика до весни. Чиновники навіть склали відповідну угоду, але вже наступного дня активісти ПЦУ порушили домовленість.
Релігійна громада УПЦ, у якої в травні прихильники нової церковної структури відібрали храм, вимагають, щоб односельці чинили за совістю: храм і церковні будинки всі будували разом, разом і утримували їх аж до розділення. Тепер же і храм відібрали, і на священнослужителя з паствою чинять тиск.
«Де справедливість? І церкву ми ремонтували завжди всі разом, бо це була одна громада. І два будинки побудували. Один батюшка обладнав і живе, а другий поки порожній. Ми молимося в наметі на вулиці, оскільки ще тепло. А як буде мороз, то повинні були перейти в будинок. А тепер…» – поскаржилася парафіянка УПЦ Ніна Янковська.
Вона обурена діями прихильників недавно створеної релігійної організації.
«Я в цю церкву з дитинства ходжу. Мені 72 роки. Навіть при Союзі ходила, хоча тоді й забороняли. А тепер вільно можна відвідувати, але хіба дадуть? – поскаржилася вона. – Тепер у нас навіть хоругв немає, щоб небіжчика провести, позичаємо. Дзвони за покійними не дзвонять, до церкви не завозять. Ми залишилися ні з чим, а тепер ще й батюшку виганяють. Це трагедія для нашого села».
Протоієрей Михайло Дем'янчук, клірик канонічної Церкви, 10 років живе в будинку зі своїми матінкою й семирічним сином. Вже тиждень вони позбавлені світла. Спочатку їх рятувала сусідка – вона дозволила протягнути зі свого будинку «переноску». Але активісти ПЦУ стали її залякувати, і вона відмовила родині священика в цій послузі.
«У нас дитина ходить у другий клас. Темніє рано, уроки не встигаємо зробити. Все робимо при свічечці. Морозильні камери потекли, зіпсувалися продукти. Досить неприємна ситуація й некомфортна. Ми розцінюємо це як тиск на нас, щоб ми покинули село», – розповіла кореспонденту СПЖ дружина священнослужителя.
Тиск чиниться й на інших жителів села – парафіян УПЦ.
«Дуже хочеться миру в селі. Нас зупиняють, погрожують, обзивають, пишуть на парканах. У мене навпроти будинку написали "москалі". Сьогодні тут немає жінки – вона вдова, виховує чотирьох дітей. Їй у маршрутці погрожував чоловік один, називав "сепаратисткою"», – розповіла парафіянка УПЦ Тетяна Якимчук.
Віряни намагалися зупинити активістів ПЦУ, коли ті прийшли до будинку священика, щоб обрізати світло. Саме тоді люди й дізналися, що світло обрізають не просто з ініціативи Махлюк, а й за вказівкою з обласного центру.
«Ми бачили, як батюшці відрізали світло, прибігли і почали просити, щоб не відрізали. Там батюшка з сім'єю живе, ті хлопці відразу й припинили цей процес. Але потім все-таки відрізали дроти, сказали, що це така вказівка з Рівного прийшла, – згадала Якимчук. – Я думаю, що ПЦУ хтось допомагає все організовувати й з документами, й з церквою, і з електрикою. Вони хочуть нас звідси вижити. Кажуть, що потім ми всі перейдемо до них, тому що нікуди буде дітися. Ні. Так не буде, якщо виженуть священика, я буду молитися вдома, а туди не піду».
Активісти ПЦУ неодноразово погрожували настоятелю і перед тим, як захопити Свято-Миколаївський храм. «Мені неодноразово погрожували й вимагали віддати ключі від церкви. Протягом місяця церкву ми закривали на два замки: один від нашої релігійної громади, інший – прихильників ПЦУ. Щоразу перед богослужінням приходив представник ПЦУ і відкривав замок», – розповів він у травні 2019 року.
