Митрополит Антоній: Розкол – не просто зло, це ще й перевірка нашої віри
Розкол – це зло, без сумніву, але це ще і перевірка нашої з вами віри, вважає митрополит Антоній (Паканич).
24 жовтня 2019 року керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній пояснив ресурсу «Православне життя», як слід реагувати на визнання ПЦУ.
Владика підкреслив: «Читаючи Євангеліє, відкриваєш істину, знаходиш відповіді на щоденні виклики.
Уривок з Євангелія, який читався сьогодні в храмі, ілюструє нинішній стан деяких віруючих:
"В один день Він увійшов з учнями Своїми в човен і сказав їм: переправимося на ту сторону озера. І вирушили. А коли вони плили, Він заснув. На озері буря велика, аж вода заливала їх хвилями, і вони були в небезпеці. І, підійшли, і розбудили Його і сказали: Учителю, Учителю, гинемо. Він же встав, наказав бурі й хвилям, і вони перестали, і тиша настала. Тоді Він сказав їм: де ж ваша віра? Вони ж в страху і подиві говорили один одному: хто ж це, що вітрам і воді наказує, а вони Його слухають? (Лк. 8: 22-25)".
Повчальна історія про шторм, паніку учнів і чудесне спасіння.
До болю знайома ситуація. Коли трапляються випробування, ми починаємо панікувати, намагаючись втягнути і Христа в нашу істерію, а Він спокійний.
Паніка, яка виникла у зв'язку з легалізацією розкольників – т. зв. ПЦУ (Константинопольського патріархату), повторює один в один реакцію учнів у човні. І точно так же у відповідь на наші страхи і відчай Христос задає нам єдине питання: "Де ж ваша віра?". Невже ми настільки маловіри і вважаємо, що якісь події можуть відбуватися без волі Отця Небесного?
Невже ми думаємо, що Господь, Який повеліває стихіями, вмить зупиняє шторм і бурю, не може зупинити і припинити будь-які наміри, безсилий захистити Церкву, уберегти Її?
За кого тоді ми Його вважаємо? За Всемогутнього Бога, Творця і Вседержителя?
З людської точки зору Господь повинен тут же покарати розкольників, закликати на них грім і блискавку, негайно і жорстко відреагувати на те, що відбувається. А Він мовчить.
Але це не відсторонення, в цьому мовчанні – рішення в першу чергу наших проблем. У Бога проблем немає. І Йому не треба їх допомагати вирішувати. Всі проблеми криються у нашому серці.
Кидаючись в бій з ворогом, ненавидячи інших і не слухаючи нікого, вважаючи себе істиною в останній інстанції, ми забуваємо про Христа, закриваємо для Нього своє серце. В такому випадку розкол розколює тільки нас самих. Оскільки зло і Христос несумісні.
Наше бій стає абсурдним і безглуздим. Він тільки на руку противнику, ми і не помітимо, як будемо битися на його стороні.
Криза зовнішня – це завжди прояв кризи внутрішнього. Зло породжує зло. Зовнішнє відображає внутрішнє.
Господу не потрібні наші активні дії, Він хоче царювати в нашому серці. І це Царство ми повинні добровільно Йому надати. За любові до Нього. "Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його" (Мф. 6:33).
А всі інші проблеми будуть вирішені Богом найкращим і спасительним чином, як і в євангельській історії: "Він же встав, наказав бурі й хвилям, і вони перестали, і тиша настала".
В нашій довірі і добровільній здачі Йому криються найбільша мудрість і рішення всіх проблем.
У Божих руках не тільки стихії, а й увесь Всесвіт. Не будемо про це забувати.
"Все через Нього повстало, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути" (Ін. 1: 3).
Розкол – це зло, без сумніву, але це ще і перевірка нашої з вами віри. У потрібний момент Господь все влаштує на Свій розсуд. І по нашій вірі».
Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Антоній (Паканич) заявив, що християнство – доля сильних і хоробрих людей, і смиренність є цінним в очах Бога і є Його даром, даним людині за мужнє серце.
