Після України «націоналізація Православ'я» загрожує Латвії, – ЗМІ
Американський аналітик Пол Гобл вважає, що Православ'я в Латвії опинилося в ситуації вибору між естонським і українським сценаріями.
За останній місяць у Латвії, де зараз фактично існує дві Православні Церкви – ЛПЦ Московського Патріархату і «національна» Латвійська Православна Автономна Церква, яка поминає Константинопольського патріарха Варфоломія, з'явилося достатньо свідчень того, що ситуація стає критичною. Про це американський фахівець з регіональних та релігійних питань Євразії Пол Гобл написав у матеріалі «Чи піде Латвія естонським чи українським шляхом у справах Православної Церкви?», опублікованому на сайті jamestown.org.
«Майбутнє Православ'я в Латвії стоїть перед вибором між естонським сценарієм, в якому Рига визнає дві Православні Церкви (одна підпорядковується Москві, а інша – Константинополю), або українським, у якому виникне єдина Автокефальна Православна Церква, що підпорядковується не Москві, а Вселенському Патріархату в Константинополі», – зазначив Габл у своєму матеріалі.
На його думку, «поки неясно, яким шляхом піде Церква в Латвії, але одне можна сказати напевно: нинішня ситуація нестійка», оскільки «за останній місяць з'явилося достатньо свідчень того, що ситуація стає критичною, що викликає надії у латвійських націоналістів і побоювання у Москви з приводу того, що Православну Церкву в Латвії можуть спіткати фундаментальні зміни».
«Ситуація різко загострилася за останні два тижні, – підкреслив американський аналітик. – 9 жовтня в екстреному порядку митрополит Олександр (Митрополит Ризький і всієї Латвії, – Ред.) скликав Церковний Собор, який високо оцінив його 80-річчя, зазначив зростання латвійських православних і їх хороші відносини з урядом Латвії, а також затвердив без подробиць додаткові зміни в своїх правилах управління, які відрізняються від таких у Московській Церкві. Він (Митрополит – Ред.) направив двох священнослужителів до Москви для переговорів, щоб отримати схвалення Патріархії, але ніяких подробиць про ці обговорення поки не з'явилося».
За його словами, раптовість цієї зустрічі і її секретність наводять на думку про те, що «Московська Церква в Латвії замислюється про автокефалію», оскільки намагається «заручитися прихильністю латвійського уряду» у зв'язку з високою ймовірністю надання офіційного статусу «національної» ЛПАЦ.
«Хоча багато хто може розглядати ці події лише як бурю в чайнику, насправді це набагато більш важлива подія. Те, що відбувається в Латвії, являє собою триваючу націоналізацію Православ'я у всьому регіоні – як це нещодавно було продемонстровано в Україні», – підкреслив Пол Гобл.
Нагадаємо, згідно з латвійським законодавством, в країні може бути тільки одна Православна Церква. На відміну від ЛПЦ (Латвійської Православної Церкви Московського Патріархату), що відкололася від неї в 1994 році ЛПАЦ (Латвійська Православна Автономна Церква), яка перебуває в юрисдикції Константинополя, в даний час не має офіційного статусу. У 2017 році ЛПАЦ подала позов проти органів юстиції, які відмовили «Константинопольським» православним у реєстрації на підставі того, що в Латвії вже є ЛПЦ, і оголосила себе правонаступницею довоєнної митрополії, тобто єдиною латвійською православною громадою. В даний час рішення про реєстрацію ЛПАЦ як юрисдикції Константинополя нібито прийнято Конституційним судом Латвії.
Як повідомляла СПЖ, в червні цього року Сейм Латвії в терміновому порядку підтримав пропозицію ввести ценз осілості для ієрархів Латвійської Православної Церкви. На думку авторів запропонованого законопроекту, введення критеріїв громадянства і постійного місця проживання для посадових осіб таких релігійних організацій, керівництво яких перебуває за межами Латвії, дозволить зміцнити автономію цих організацій і дасть можливість уникнути потенційного впливу з-за кордону, а також зміцнить державну і громадську безпеку Латвії.