Митрополит Антоній: Божественна любов – альфа і омега нашого життя
Життя нам дано, щоб зцілитися від недуги нелюбові і пізнати силу справжньої любові, що наближає душу до вічності, вважає митрополит Антоній (Паканич).
9 жовтня 2019 року, в день кончини святого апостола Іоанна Богослова, керуючий справами УПЦ, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповів ресурсу «Православне життя» про сенс п'яти фраз головних слів улюбленого учня Христа.
«Ми всі хворі, бо не маємо в серці досконалої любові. Але наша хвороба виліковна милістю Божою. Життя нам дано, щоб зцілитися від недуги нелюбові і пізнати, кожному мірою особистих можливостей, силу справжньої любові, що наближає душу до вічності.
"І ми пізнали любов, яку має до нас Бог, і увірували в неї. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог в ньому. Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі і ми на цім світі. Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх, бо страх має муку. Хто ж боїться, той недосконалий в любові» (1 Ін. 4: 16-18)"», – підкреслив владика.
За його словами, що містяться в цій цитаті, п'ять тез можуть зцілити кожного, хто прийняв їх.
«І ми пізнали любов, яку має до нас Бог, і увірували в неї».
«Немає нічого сильнішого Божественної любові. Божественна любов – цілюща сила, що перетворює, що оживляє і спасає. Вона включає в себе всі євангельські чесноти, всі Божественні сили Христа. Вона альфа і омега нашого життя, ми з'явилися завдяки їй і підемо у вічність, злившись з її нескінченним потоком.
Розвиваючи в собі ті чи інші чесноти, вдосконалюючись в праведності, ми ростимо любов у своєму серці. Чим більше наша любов, тим тісніше ми будемо переплетені з Божественним потоком», – каже митрополит Антоній.
«Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог в ньому».
«Ці слова означають, що не людина вже господар самому собі, а Бог перебуває в ній.
Бог заповнює Свою посудину Собою, наповнює її Святим Духом – і людина стає з Богом одним цілим, нероздільним ні смертю, ні часом.
І тут відбувається чудове: той, хто перебуває в Бозі, починає бачити і відчувати все так, як бачить Бог. Він уже не засуджує, не обманює, хто не обмовляє, не радіє з неправди, але тішиться правді і чистоті, любов милосердствує і співчуває.
Той, хто перебуває в Бозі, смиренно несе свій хрест, але не сам несе, не падає під його вагою, а несе, підтримуваний силою Божою. Бог зміцнює на кожному кроці і дає необхідні сили», – пояснив ієрарх.
«Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі і ми на цім світі».
«Перебуваючи постійно перед Богом, повіряючи з Ним всі свої помисли, ми поступово вчимося вчиняти по любові, діяти згідно з Його волею. І це величезна свобода, що дає щастя і підводить до блаженства. Можна абсолютно не переживати, що про тебе подумають інші, як оцінять твої дії: засудять або схвалять. Головне – ми чесні перед Богом, ми співробітники разом з Ним добра і краси, і нам достатньо, що Він знає наші наміри, бачить наші думки, чує наші молитви. Реакція інших нам не важлива», – вважає архієрей.
«Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх, бо страх має муку».
«Бог, Який є любов, є страшним для тих, хто цурається Його.
Хто прагне до Бога, тому не страшні ніякі напасті і хвороби. Він зцілюється своєю вірою: всі рани, душевні і фізичні, лікуються як єлеєм Його теплом і турботою, а вони невичерпні. Ми просто не користуємося Божою любов'ю, ігноруємо її, сподіваємося тільки на себе, не дозволяємо Йому діяти в нашому житті, не доставляємо Йому радості спілкування з нашою душею, прибираємо Його всесильну, втішаючу руку.
Життя без Бога і є мука», – підкреслює владика.
«Той, хто боїться, той недосконалий в любові».
«Хто має досконалу любов, той не падає. Будь-яке падіння в Бога – це духовне піднесення.
Падають лише маловіри, які не досягли Його любові.
Любов не знає страху і міри», – завершив митрополит Антоній і привів висловлювання прп. Ісаака Сиріна: «Возлюби Його, як зобов'язаний ти любити Його, і не за те, що дасть тобі в майбутньому, але за те, що отримали ми в цьому світі, створеному заради нас. О, яке дивне милосердя Боже! О, яка дивна благодать Бога і Творця нашого! Яка сила, що тяжіє на все! Яка безмірна благість, за якою Він єство нас, грішних, знову дозволить до відтворення!».
Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Антоній (Паканич) заявив, що християнство – доля сильних і хоробрих людей, і смиренність є цінним в очах Бога і є Його даром, даним людині за мужнє серце.
