Громада храму в Постойному: чвари в нашому селі почалися після Томосу
Настоятель захопленого храму в Постойному, вимушений разом із паствою молитися в пристосованому будинку, розповів, що розбрати в селі почалися після Томосу.
2 жовтня 2019 року в другому сюжеті СПЖ з серії «Життя після захоплення» Петропавлівська громада села Постойне Костопільського району Рівненської області розповіла про свою долю.
Протоієрей Олександр Мальчук, настоятель храму Петра і Павла, розповідає, що зараз віряни УПЦ змушені молитися в будинку, який був пожертвуваний одним із жителів села.
«Події в нашому селі почали розвиватися спочатку з прийняттям так званого Томосу, який привезли в Україну зі Стамбула. 14 січня 2019 року ініціативна група села в особі кількох людей прийшли і запропонували нашій громаді перейти в новостворену ПЦУ, оскільки у нас на сьогоднішній день, як вони аргументували, є незалежна церква, яка отримала Томос про свою незалежність, і ми далі будемо молитися у новоствореній церкві», – каже священик.
За його словами, «громада на це відразу відреагувала негативно, відмовилася це приймати. І можемо сказати, що суперечки в селі тривали довгий час аж до квітня. Були неодноразові звернення і до мене. Просили перейти і "підтримати товариство", але я акцентував і тоді, і зараз кажу, що члени громади, які постійно ходили до храму, молилися, брали участь у богослужіннях, причащалися – всі вони перебувають зі мною і не мають бажання переходити в новостворену церкву ПЦУ».
«Потім з'явилися погрози на мою адресу і адресу моєї сім'ї, у зв'язку з чим мені навіть довелося забрати дітей з Постойного, так як ми тут жили, і відвезти їх до батьків у Городок, де на сьогоднішній день ми змушені жити. Тут такої можливості немає, оскільки постійно були погрози фізичної розправи. Не стільки я переживав за себе, скільки за своїх маленьких дітей. Нас примусово змусили виселитися з нашого будинку, де ми не тільки мешкали, а й були прописані з малолітніми дітьми», – каже настоятель.
Одна з парафіянок, Марія Жук, підтверджує слова о. Олександра: «Як Томос видали, з цього і почалося. Почалися захоплення.
Вони намагалися це зробити до виборів (президентських – Ред.). Ось коли проходила передвиборча кампанія, проходило і це захоплення. Я до останнього не могла уявити собі і не вірила, що таке буде. До останнього. Я в минулому вчителька. Я стояла на тому порозі, під тими дверима, співали ми…
Натовпом тиснули і мене, таку літню людину, за руки стягували з порога, повалили священика, топталися по ньому ногами. І ніхто не простягнув руку й не підняв батюшку. Це дикість, це невіруючі люди».
Тепер громада змушена служити в старому похиленому будинку, який надав їм один із жителів села. Сам настоятель отримував погрози і на свою адресу, і на адресу своїх маленьких дітей. Він був змушений відвезти родину до батьків і тепер їздить на богослужіння в село за 50 км щонеділі і на церковні свята.
Як повідомляла СПЖ, 3 квітня 2019 року рейдери з ПЦУ за допомогою влади силою захопили храм святих апостолів Петра і Павла в Постойному, який громада своїми руками побудувала 30 років тому, а потім влаштували штурм і захопили церковний будинок, де жив священик і відбувалися після втрати храму богослужіння. Кілька парафіянок отримали після цього побоїща травми обличчя (розірваний ніс та вухо) і на швидкій були відвезені в лікарню.
