Єпископ Віктор: Для пізнання істини потрібні особистий подвиг і аскеза
Молитва, піст, соборний пошук Істини, що має Божественне, а не людське походження – те, чого потребують православні, вважає єпископ Віктор (Коцаба).
29 вересня 2019 року вікарій Київської Митрополії єпископ Баришівський Віктор розповів у своєму авторському блозі на сторінках інтернет-видання«Я-корреспондент» про Божественне походження істини і джерел догматів Православної Церкви.
Владика Віктор нагадав один епізод з історії Церкви, пов'язаний з ім'ям великомучениці Євфимії Всехвальної.
Він розповів, що в V столітті у Візантійській імперії поширилася єресь монофізитства, яка стверджує, що у Боголюдини Ісуса Христа не дві (Божественна і людська), а лише одна природа – Божественна.
У 451 році в м. Халкідоні, в храмі, де спочивали прославлені чудесами мощі великомучениці Євфимії, відбулося засідання IV Вселенського Собору, який був скликаний для визначення точного формулювання догмату Православної Церкви про природу Боголюдини Ісуса Христа. У Соборі брали участь і захисники православного віровчення, і представники єресі.
«Після довгих дебатів сторони так і не змогли прийти до єдиного рішення. Тоді святий патріарх Константинопольський Анатолій запропонував Собору покластися на дію Духа Святого через Його безперечну носительку – святу Євфимію Всехвальну. Дві сторони суперечок написали свої сповідання віри і запечатали їх своїми печатками, відкрили гробницю святої і обидва свитка поклали біля її рук. Потім у присутності імператора Маркіяна (450-457) учасники Собору закрили гробницю, опечатали її імператорської печаткою і приставили охорону на три дні», – розповів єпископ.
Всі учасники Собору стали тримати суворий піст і посилено молилися. «Через три дні патріарх і імператор в присутності всього Собору відкрили ковчег з мощами: сувій з правильним, християнським сповіданням віри свята Євфимія тримала в правій руці, а сувій з єретичним вченням лежав біля її ніг. Свята Євфимія, як жива, підняла руку і подала сувій патріарху. Після цього чуда багато єретиків прийняли православне віросповідання, а ті, хто продовжував наполягати на єресі, були відлучені від Церкви», – продовжив владика Віктор.
«Чому ми можемо навчитися з цього? Перше – це глибоке усвідомлення непорушності і Божественного походження Істини. Джерело догматів Православної Церкви – не людський розум, а сам Бог. Людина лише дає догматам словесну форму, "одягає" їх у вербальну "плоть", однак і в цьому випадку він діє не без допомоги Духа Святого», – написав архієрей.
Друге, за його словами, чому вчить цей епізод, – те, що Істина вічна і незмінна, Її оберігає соборний розум Церкви. Саме останній висловлювали і свята Євфимія, і православні учасники Собору. Єретики ж сповідували переконання, які були продиктовані їх особистими амбіціями і жагою влади.
«І сьогодні ми повинні прагнути знайти цей соборний розум, адже тільки він може допомогти пізнати Істину», – підкреслив він.
Третє – для пізнання Істини потрібні особистий подвиг і особиста аскеза. «Отці Церкви посилено молилися і постилися для того, щоб отримати благодатне пізнання Істини, – продовжив владика Віктор. – Тобто, богослов'я – це не тільки вивчення Святого Письма і святоотецьких текстів, а й молитовна практика. Як писав преподобний Іоанн Ліствичник, "якщо ти молишся, то ти богослов"».
«Четверте – навіть диво не може переконати єретиків, оскільки, як справедливо зазначено в "Стародавньому патерику", єресь – це не помилка розуму, а впертість волі. Тобто, єретик розумом усвідомлює, що помиляється, але його власна гординя не дає йому визнати це», – написав архієрей.
«Сьогодні Церква Христова переживає нелегкі часи. Але житіє великомучениці Євфимії вчить нас, як правильно сприймати їх. Молитва, піст, соборний пошук Істини, яка має Божественне, а не людське походження і диктується Духом Святим, а не віяннями або вимогами часу – ось те, чого потребуємо всі ми, православні християни. Ми молимося, щоб Господь допоміг нам залишитися в Церкві святих, які шукати не особисту вигоду і матеріальні блага, а тільки Царство Небесне. Молимося також, щоб Господь напоумив тих, хто, затьмареним власної гординею, не бачить своїх очевидних помилок. І знаємо, що шлях до єднання з Церквою Божої може бути тільки один – через покаяння. Адже тільки після покаяння в життя людини починає діяти Дух Святий», – завершив єпископ Віктор.
Як повідомляла СПЖ, раніше єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) розповів, що любов до Бога залежить не від настрою і власних емоційних переживань людини, а від його відношення до практичного дотримання заповідей Божих.
