Хрест дає сенс усьому, – митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан
Часто, бачачи несправедливість цього світу, ми ставимо запитання: навіщо все це? Але, дивлячись на Хрест Господній, переконуємося, що все в цьому житті не марно.
Своєю любов'ю, яку Господь проявив на Хресті, Він дав сенс і значення всьому тому, що, здавалося б, взагалі ніякого сенсу й значення не має. Про це 27 вересня, у свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, сказав у своїй проповіді митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан, повідомляє сайт Горлівської єпархії.
«Коли ми дивимося на несправедливість, горе, страждання, то мимоволі ставимо запитання, навіщо все це, – сказав владика. – Чому світ так влаштований, що він обов'язково повинен сумувати, обов'язково має з ним щось траплятися? А коли ми бачимо ще й несправедливі речі – наприклад, коли діти гинуть, або страждають невинні, або люди, які у війні не винні, стоять у чергах на блок-постах годинами – ми можемо запитати: "Господи, а чому так?"».
За словом ієрарха, в людському середовищі немає відповіді на це запитання, «тому що ми живемо не з Божої волі, не по правді, не за заповідями і не по справедливості, а за своїм хотінням».
«Але все це знає Господь. Він передбачав, що ми будемо розпоряджатися своєю волею, направляючи її до зла, і дав нам Хрест, дав нам Свою любов, щоб ми не впадали у відчай і не сумували, коли будемо бачити страждання й несправедливість, бо для всіх Він Хрестом зробив величезний подарунок: дав нам життя вічне, прощення гріхів. Він у нас є незалежно від того, чи зробили ми щось хороше або тільки збираємося зробити, вже покаялися в гріхах чи ще перебуваємо у нерозкаянні. Цей дар Бог вже нам запропонував, щоб ми могли з'єднатися з Ним і бути щасливими на землі і, головне, продовжити своє буття разом з Ним у вічності», – підкреслив архієрей.
Він пояснив, що християни радіють і торжествують тому, що знають: у них уже все є, уже все зроблено, і яка б несправедливість або скорбота з ними не сталася, вона не зможе забрати у них найголовніше.
«Цьому не можна не радіти, не можна за це Богу не дякувати і не прославляти Його велику любов і велику милість, в яких ми знаходимо відповіді на всі наші запитання. І, звичайно, ми Йому дякуємо і за те, що через важкі обставини ми пізнаємо самих себе, які ми насправді. Саме у важкі моменти ми можемо засвідчити свою любов до Бога. Ми не знаємо, поки у нас все добре, чи любимо ми Його. Вірніше, нам здається, що ми знаємо. Але коли нам важко, коли не по-нашому, коли не виконується те, про що ми просили, коли не виходить те, до чого ми прагнемо, наша віра починає коливатися: "А чому нас Бог не чує? Він нас, напевно, не любить? Він нас забув? Йому, напевно, немає діла до того, що відбувається з нами?" І це випробування віри якраз потрібно нам самим, щоб ми зрозуміли: у нас відповідна любов до Бога є чи ні? Ми йому довіряємо чи не довіряємо? По-іншому ми дізнатися не можемо», – зазначив митрополит Митрофан.
Він додав, що скорботи для нас – це можливість проявити свою віру й любов до Господа, можливість сказати йому: «Господи, Ти мене любиш, але і я Тебе теж люблю. Я це можу показати своїм терпінням, своєю вдячністю і тим, що я Тобі довіряю і вірю, що все, що в моєму житті відбувається, відбувається не без Твоєї волі».
«Ось чому хрест для нас не тільки нагадування про жахливу несправедливість і гіркі страждання, яких Господь зазнав на цьому знарядді страти, а й знамення перемоги, знамення любові Божої до нас і здатності проявити відповідну любов»,– підсумував митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан.
Нагадаємо, раніше митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан розповів, чому не все одно, як саме вірити у Бога.
