Митрополит Антоній: Господь веде нас до досконалості, якщо Йому довіримося
Господь кожного з нас веде до абсолютної досконалості лише в тому випадку, якщо ми довіримося Його керівництву, пояснив митрополит Антоній (Паканич).
9 серпня 2019 рока Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповів про значення Божого керівництва в житті людини в інтерв'ю ресурсу «Православная жизнь».
Владика підкреслив: «Господь кожного з нас веде до абсолютної досконалості лише в тому випадку, якщо ми довіримося Божому керівництву. І тільки ми самі гальмуємо процес вдосконалення: своїм непослухом збільшуємо відстань до потрібної мети, накручуємо зайві кола через упертість, робимо шлях більш болючим через власну дурість, в результаті чого наступаємо на одні й ті ж граблі.
Але Господь, не дивлячись на всі наші спроби перешкодити собі стати кращими і щасливішіми, з превеликого милосердя Свого не залишає нас і не кидає, а виводить з тупиків, стелить дбайливо «соломку», щоб не сильно забилися, переносить через бурхливі потоки вод, втішає і зцілює.
Ми відмовляємося в більшості випадків від Його допомоги і Його порад, мчимо стрімголов невідомо куди, до незрозумілих нам самим цілей.
Немає усвідомленості в житті. І саме в цій неусвідомленості криється фатальна помилка. Неусвідомленість – бісівська пастка, через неї в серце людини, а відповідно, і в життя, проникає усіляке зло.
Багато хто не вважають проблемою жити з розмитими орієнтирами і завданнями або ж з їх відсутністю. Подумаєш, відсутні чіткі цілі і уявлення. Начебто і страшного нічого в цьому немає. Всі так живуть. За течією.
Неусвідомлене проживання, якщо воно не контролюється самою людиною, контролюється кимось іншим. Господь без нашої доброї волі не може нами керувати і вести. Отже, в таких випадках керівництво не в Божих руках, а протилежних, які абсолютно не рахуються з людською волею.
Брати, що погано лежить – ось девіз тих, хто хоче погубити душі. Якщо душа нічия, якщо у неї немає господаря (а якщо вона не належить Богу, то у неї немає Хазяїна), її прибирають до рук інші сили.
Людина, що живе без сенсу життя, що не прагне до правди, неминуче рано чи пізно стане жертвою ворогів Істини і добра.
Вихід один – вольове зусилля в бік чесноти. День у день, впродовж всього життя. І тільки роблячи постійні зусилля над собою, своєю ліністю, піднімаючи себе за волосся, як герой Мюнхгаузен, з темряви до світла, ми поступово будемо віддалятися від зла до добра.
Звичайно ж, всі наші зусилля марні без допомоги Божої, Його милості і постійних дарів.
Лише зі сподіванням на Великодушного Господа і Його силу, любов, але з максимальними власними зусиллями ми зможемо подолати будь-які негаразди, труднощі і стати Божими – такими, якими задумав нас Бог. А це відомо тільки одному Творцеві.
"Питання не в тому, що ми збираємося бути, а в тому, до чого Він, створюючи, призначав нас. Він – винахідник, ми ж – тільки Його винаходи. Він – художник, ми – тільки картина. Звідки ж нам знати, якими він збирається зробити нас? " – К. Льюїс.
Будемо ж цілком сподіватися на Бога, довіримося Його майстерності і будемо радіти тій унікальній картині, яку Він перед кожним з нас відкриє.
Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Антоній (Паканич) заявив, що християнство – доля сильних і хоробрих людей, і смиренність є цінним в очах Бога і є Його даром, даним людині за мужнє серце.
