Митрополит Антоній (Паканич): 74-й псалом – провісник молитви «Отче наш»
У 74-му псалмі, як і молитві «Отче наш», йдеться про поширення Царства Божого і Божого справедливого правління на землі, пояснив митрополит Антоній (Паканич).
Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповів про значення 74-го псалма в інтерв'ю ресурсу «Православне життя».
«74-й псалом – провісник молитви "Отче наш". У ньому так само, як і в молитві, йдеться про поширення Царства Божого і Божого справедливого правління на землі, як на небі, бажання повного підпорядкування своєї волі волі Божій:
"Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої".
Чудеса Твої сповіщають, що Ти близький. Вони щедро розсипані на землі. Я прагну наблизитися до Твого досконалого світу, продираючись крізь свою недосконалість. Твій світ сяє пишністю, але через свої гріхи я в змозі вловити лише відблиски цього світу, однак і вони мені здаються найбільшим дивом.
Твої слова як єлей на душу, вони втішають мене і дарують ні з чим не порівняну радість і спокій.
Все людське – тлінно і нестабільно, будь-яке правління на землі приречене на тимчасовість і занепад, лише Твоє правління вічне і міцне. Ти прийдеш у призначений час, зійдеш до немочі людської, і восторжествує правда навіки, бо сказав:
"Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо. Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я".
У кожної людини свій термін, і тільки Ти знаєш про час мого відходу. Відрізок життя земного хочу присвятити Тобі. Допоможи мені, Господи, зжити в собі все наносне і згубне, допоможи приготуватися до зустрічі з тобою, очиститися і вибілитися паче снігу, зціли гординю серця мого.
"Визволи, Отче, від божевілля пристрастей":
"Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога! Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно”.
Ти справедливий, наймудріший і люблячий:
"…але судить Бог: того Він понижує, а того повищує"
Приниження з рук Твоїх – найбільше благо, бо воно виходить від люблячого Отця, Провидця душ і доль, Цілителя людського серця. Ти моє майбутнє, в Бозі життя моє. Вручаю себе повністю Тобі, Боже. Вип’ю чашу, приготовану тобою до дна. Вино в чаші переповнене Твоєю могутністю. Ніхто не уникне своєї чаші. Немає іншого виходу з цього тимчасового світу поза Тобою, немає спасіння поза Твоєї істини, немає вічності поза Твого безсмертя:
"бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!"
Моя щаслива доля – славити Тебе, Господи, кликати тебе і знаходити. Я немов дитина, що загубилася в натовпі, постійно шукаю руку Твою, боюся залишитися без тебе.
Моє майбутнє передбачене Тобою – жертовний синівський послух, який Ти явив на Хресті.
Кожен свій день я кладу до Твоїх ніг. У мене немає по праву свого часу.
Молю, щоб готовність приймати Твою волю не зникла з жодної моєї дії, з жодної моєї думки. Зміцни, Господи, бути завжди натхненним Тобою!», – підкреслив архієрей.
Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Антоній (Паканич) заявив, що християнство – доля сильних і хоробрих людей, і смирення є цінною в очах Бога і є Його даром, даним людині за мужнє серце.
